Про лакрицю, настоянку глоду й фінське бухло
Рівно 8 місяців, день у день, мені знадобилося, щоб нарешті наїстися лакриці досхочу.
Лакриця - дивовижна штука. Її особливий різкий смак, що не сплутати ні з чим, не всі люблять. Деякі - навіть ненавидять. І мають рацію, якщо пам’ятати, що з цієї ж лакриці роблять гуталін та наповнювач для вогнегасників.
Але якщо лакрицю любиш, ти заради неї готовий на все.
Лакриця - це щось на кшталт зефіру, що добряче полежав та затверд. Лакричні цукерки - це екстракт лакричного кореня, цукор та загущувач. Мука, крохмаль, гуміарабіка, желатин тощо. Також додають мелясу (чорну патоку) - для більш видатного чорного кольору цукерки, анісову олію - для неповторного присмаку пектусину, та вкривають бджолиним воском - аби апетитно блищало.
За ці 8 місяців я скуштувала велику кількість різних видів лакриці.
Традиційні лакричні м'якенькі палички - liquorice twists.
Жорсткі лакричні карамельки - Kopp Kops.
Пружні жувальні палички - liquorice sticks.
Лакричні мармеладки у пакетику мармеладок-асорті midget gems. Лакричні виколупуються із пакетика одразу після апельсинових, але перед яблучними.
Іще пружніші, майже гумові невеличкі чорні медальки - Pontefract cakes.
Пресований кольоровий цукор із лакричними прошарками - liquorice allsorts.
Лакричні іриски - liquorice fudge.
А також найрізноманітніші “лакричні” цукерки із ароматизаторами - вишні, полуниці, яблука, м’яти, коли, шоколаду... Фу, єресь!
Тільки морозиво не куштувала. Поки що.
Все це різноманіття - це добре, але найкраще смакують старі добрі лакричні палички: невеличкі завиті спиральками чорні полінця. Не надто солодкі, аби служити перекусом під час довгої прогулянки, але із достатньо яскравим смаком цукерки, щоб насолодитися ними до чаю.
Іноді я підозрюю, що не в ту країну ми переїхали. Треба було до Фінляндії. У Фінляндії, найбільшому споживачі лакриці у світі, з лакриці роблять стільки всього цікавого окрім стандартного набору цукерок!
Найблільша моя мрія - скуштувати солону лакрицю Salmiakki. Свідки (ті, що вижили після вживання її всередину) кажуть, що життя ділиться надвоє: до скуштування солоної лакриці та після. І зовсім не факт, що ось це "після" виявиться кращим... Солона лакриця особлива тим, що в неї додають NH4Cl, хлорид амоній, по-нашому - нашатир.
Волосся дибки?
Ага.
Добриво, електролит для електробатарей, інгредієнт для цукерок...
Також із горілки та подрібненої солоної лакриці роблять убивче фінське пойло - Salmiakki Koskenkorva. За міською биличкою, від рюмки Salmiakki Koskenkorva помер підліток: серцевий напад. Звичайно, горілка миттєво стала легендарною. Тим паче, що цей коктейль Молотова, незважаючи на 38-градусну міцність, класифікувався як слабоалкогольний напій і коштував набагато дешевше за інші алкогольні забавки. Донедавна Salmiakki Koskenkorva була найвигіднішим алкогольним напоєм із співвідношення кількості чистого алкоголю до ціни. Salmiakki Koskenkorva для будь-якого гарячого фінського хлопця звучить так же солодко й рідно, як настоянка глоду для українського алкоголіка.
