Про смачний сир чеддер
Існує повір'я, що англійська кухня - унилоє буе.
Ну, з яскравою й різноманітною індійською, звичайно, не порівняти, але за сидр та чеддер можна простити все.
Чеддер - це дивовижний сир. Яскравий, міцний та солонуватий смак, твердість, крихка структура, що дозволяє шматочку сиру танути в роті - все це відрізняє чеддер від інших сирів. Найближчі родичі чеддера - пармезан (твердіший за чеддер) та емменталь (м'якший). Існує велика кількість типів чеддера, але оригінальним вважається той, що вироблено на території графств Сомерсет, Девон, Дорсет і Корнуол. Назва цього сиру - West Country farmhouse Cheddar - захищена територіальна назва, як шампанське чи прошутто. Просто чеддер - загальна назва, так може зватися чеддер, зроблений будь-де.
Частка чеддеру в загальному споживанні сиру в Британії - 51%. Більше половини всього споживаного сиру!
Насправді, чеддер - це навіть не назва сиру, а назва цілого ряду сирів, виготовлених за одною технологією чеддерінгу, що розроблена дуже давно та використовується посьогодні. Місцевість навколо містечка Чеддер вибрана через високу кількість природніх печер із постійно низькою температурою та високою вологістю. Якби в Англії було тепліше й сухіше, весь світ смакував би чеддерські вина. Але наразі - маємо сир, з чого аж ніяк не страждаємо.
Чеддер може бути білий, жовтий чи жовтогарячий - в залежності від того, чи додавали до сиру натуральні барвники, і які саме.
Чеддер різниться за витримкою - ну точно тобі вино!
Молодий чеддер (mild cheddar) витримується до трьох місяців.
Чеддер середньої витримки (semi-matured cheddar) - до півроку.
Витриманий чеддер (matured cheddar) - до року.
Вінтажний чеддер (vintage cheddar) - від року й скільки вистачить терпіння. Є вінтажні чеддери й по десять років, і більше.
Іще існують варіації на тему:
Чешир - загадково посміхаємося й зникаємо.
І два типи сиру, назви яких є гайдзін-детекторами:
Gloucester та Leicester - глостер та лестер. Підступ у виді випадаючих складів запідозрить тільки тертий англійський калач. Тобто, бітен інгліш маффін.
 за температури 30-60<sup>о</sup>С, курмішкають приблизно годину. <br /><img src=)
Виготовлення чеддеру відрізняється від виготовлення інших сирів одним особливим додатковим процесом - чеддерінгом.
Та й взагалі сироварення саме по собі - теж цікавий процес. Як і вапше всьо - для цікавого гайдзіна, що має час та натхнення.
Отже, робимо чеддер. Пастеризоване й охолоджене молоко сквашують та забарвлюють (якщо треба отримати жовтий чи помаранчевий сир) за температури 30oС. Ідуть на півгодинки пити чай.
Далі додають сичуг (така фігня типу желатину, але використовується тільки для виготовлення сиру), аби молоко перетворилося на щось середнє між перевареним киселем та недоробленим желе. Йдуть пити чай на годинку. Коли повертаються, в чані має на них чекати желеподібна однорідна маса.
Ріжуть на маленькі квадратненькі желешечки (чому не у вигляді ведмедиків гаммі?) й підігрівають, обережненько помішуючи, аби виплекані кубіки не поламалися.
Після того, як кубіки зварилися (робили коли-небудь домашній м'який сир? - творіжечок, як каже мій тато) у безформене місиво, що плаває в брудно-жовтій воді (потерпіть, далі буде не так гидотно), сироватку зливають, а місиво залишають зтікати, розтикавши по боках на дні, що має для цих цілей увігнуту форму.
Далі починається чеддерінг - особливий процес, що робить чеддер твердим, міцним і трошки крихким сиром, на відміну від пружних і м'якеньких голандського чи гауди. Вже трошки злежане сирне місиво ріжуть на шмати й складають один на одний, періодично перевертаючи. Шмати тиснуть один на одний та й далі витискають рідину. Діскавері зняв передачу про те, як роблять чеддер та виклав її фрагменти на сайт. Милуємося на перші етапи виробництва чеддера в США.
Приблизно ще через годину, коли "руки вже терпнуть, злипаються віченьки" від гортань тих дебелих шматів недосиру настає пора мститися: сировину знову ріжуть на кубіки (дискримінація прав ведмедиків гаммі! ганьба!), складають до тазиків, солять, ставлять під гніт і зі спокійною душею йдуть до бару на пиво пабу на сидр. Про цей процес - друга частина передачі Діскавері.
На наступний день витягають сирні млинчики з тазиків, миють і складають сушитися до холодної кімнати, регулярно перевертаючи. Через кілька днів переносять до іншої кімнати для витримки. Раніше використовували печери й підвали з постійною температурою не більше 10оС та великою вологістю на період від 3 місяців то десятків років. Ну чим не вино, скажіть мені? Про витримку - в третій частині передачі.
Смакота, скажу я вам!
Ось іще вам повне відео про виробництво чеддеру. Не таке динамічне, як How Stuff Works, але теж інформативно
А іще існують плавлені, ароматизовані й інші згвалтовані чеддери, але не будемо про погане...
Ну і як же я вас без реклами залишу? Щаз!
Ось вам, тримайте.
Миша і чеддер в мишоловці. Чеддер має воістину сильний смак! Для серйозних, чотких мишей! Йоу!
А виявляється, Nolan's продає ще й горіхи. Горіхи з яйцями! Для тру пацанських білок!
Друзі, про що вам іще написати?
Ну, з яскравою й різноманітною індійською, звичайно, не порівняти, але за сидр та чеддер можна простити все.
Чеддер - це дивовижний сир. Яскравий, міцний та солонуватий смак, твердість, крихка структура, що дозволяє шматочку сиру танути в роті - все це відрізняє чеддер від інших сирів. Найближчі родичі чеддера - пармезан (твердіший за чеддер) та емменталь (м'якший). Існує велика кількість типів чеддера, але оригінальним вважається той, що вироблено на території графств Сомерсет, Девон, Дорсет і Корнуол. Назва цього сиру - West Country farmhouse Cheddar - захищена територіальна назва, як шампанське чи прошутто. Просто чеддер - загальна назва, так може зватися чеддер, зроблений будь-де.
Частка чеддеру в загальному споживанні сиру в Британії - 51%. Більше половини всього споживаного сиру!
Насправді, чеддер - це навіть не назва сиру, а назва цілого ряду сирів, виготовлених за одною технологією чеддерінгу, що розроблена дуже давно та використовується посьогодні. Місцевість навколо містечка Чеддер вибрана через високу кількість природніх печер із постійно низькою температурою та високою вологістю. Якби в Англії було тепліше й сухіше, весь світ смакував би чеддерські вина. Але наразі - маємо сир, з чого аж ніяк не страждаємо.
Чеддер може бути білий, жовтий чи жовтогарячий - в залежності від того, чи додавали до сиру натуральні барвники, і які саме.
Чеддер різниться за витримкою - ну точно тобі вино!
Молодий чеддер (mild cheddar) витримується до трьох місяців.
Чеддер середньої витримки (semi-matured cheddar) - до півроку.
Витриманий чеддер (matured cheddar) - до року.
Вінтажний чеддер (vintage cheddar) - від року й скільки вистачить терпіння. Є вінтажні чеддери й по десять років, і більше.
Іще існують варіації на тему:
Чешир - загадково посміхаємося й зникаємо.
І два типи сиру, назви яких є гайдзін-детекторами:
Gloucester та Leicester - глостер та лестер. Підступ у виді випадаючих складів запідозрить тільки тертий англійський калач. Тобто, бітен інгліш маффін.
Виготовлення чеддеру відрізняється від виготовлення інших сирів одним особливим додатковим процесом - чеддерінгом.
Та й взагалі сироварення саме по собі - теж цікавий процес. Як і вапше всьо - для цікавого гайдзіна, що має час та натхнення.
Отже, робимо чеддер. Пастеризоване й охолоджене молоко сквашують та забарвлюють (якщо треба отримати жовтий чи помаранчевий сир) за температури 30oС. Ідуть на півгодинки пити чай.
Далі додають сичуг (така фігня типу желатину, але використовується тільки для виготовлення сиру), аби молоко перетворилося на щось середнє між перевареним киселем та недоробленим желе. Йдуть пити чай на годинку. Коли повертаються, в чані має на них чекати желеподібна однорідна маса.
Ріжуть на маленькі квадратненькі желешечки (чому не у вигляді ведмедиків гаммі?) й підігрівають, обережненько помішуючи, аби виплекані кубіки не поламалися.
Після того, як кубіки зварилися (робили коли-небудь домашній м'який сир? - творіжечок, як каже мій тато) у безформене місиво, що плаває в брудно-жовтій воді (потерпіть, далі буде не так гидотно), сироватку зливають, а місиво залишають зтікати, розтикавши по боках на дні, що має для цих цілей увігнуту форму.
Далі починається чеддерінг - особливий процес, що робить чеддер твердим, міцним і трошки крихким сиром, на відміну від пружних і м'якеньких голандського чи гауди. Вже трошки злежане сирне місиво ріжуть на шмати й складають один на одний, періодично перевертаючи. Шмати тиснуть один на одний та й далі витискають рідину. Діскавері зняв передачу про те, як роблять чеддер та виклав її фрагменти на сайт. Милуємося на перші етапи виробництва чеддера в США.
Приблизно ще через годину, коли "руки вже терпнуть, злипаються віченьки" від гортань тих дебелих шматів недосиру настає пора мститися: сировину знову ріжуть на кубіки (дискримінація прав ведмедиків гаммі! ганьба!), складають до тазиків, солять, ставлять під гніт і зі спокійною душею йдуть до бару на пиво пабу на сидр. Про цей процес - друга частина передачі Діскавері.
На наступний день витягають сирні млинчики з тазиків, миють і складають сушитися до холодної кімнати, регулярно перевертаючи. Через кілька днів переносять до іншої кімнати для витримки. Раніше використовували печери й підвали з постійною температурою не більше 10оС та великою вологістю на період від 3 місяців то десятків років. Ну чим не вино, скажіть мені? Про витримку - в третій частині передачі.
Смакота, скажу я вам!
Ось іще вам повне відео про виробництво чеддеру. Не таке динамічне, як How Stuff Works, але теж інформативно
Click to viewА іще існують плавлені, ароматизовані й інші згвалтовані чеддери, але не будемо про погане...
Ну і як же я вас без реклами залишу? Щаз!
Ось вам, тримайте.
Миша і чеддер в мишоловці. Чеддер має воістину сильний смак! Для серйозних, чотких мишей! Йоу!
А виявляється, Nolan's продає ще й горіхи. Горіхи з яйцями! Для тру пацанських білок!
Друзі, про що вам іще написати?