цю тенденцію породили в значній мірі самі ці "інтелектуали" своїми заграваннями з націоналізмом та толеруванням всякого скаму. якщо глянути ширше і уважніше, то в наших реаліях це не щось надзвичайне, а уже, по великому рахунку норма. саме тому, нацисти які нападають на людей з метою убивства(як в Чернігові) по ходу справи завдяки ментам стають потерпілими чи свідками, керівник МВС не соромится називати себе расистом і відкалувати сексистські жарти, а його політтехнолог витягувати з увязнення нацистів. Можна продовжувати, згадати ще тему з Чайкою, забороною книжок та фільмів і так далі. Мені здається, що ми маємо справу з уже пануючим в суспільстві "правим консенсусом" і наступом уже не просто правих, а ультраправих та тренду до посилення авторитаризму. А тому варто задуматися багато кому, поки не пізно
вішати всіх собак на інтелектуалів, особливо в країні, де поняття "публічного інтелектуала" так і недоформувалось - це не просто перебільшення, а перебільшення небезпечне. так само перебільшенням є запихання будь-якого націоналізму в крайній правий бік політичного спектру. важко уявити собі постколоніальну ситуацію без націоналізму, хоч він і може бути різних ґатунків.
на цьому шляху роль інтелектуалів - про яку мені тут ішлося - губиться в каші політичного безладу
вішати всіх собак на інтелектуалів, особливо в країні, де поняття "публічного інтелектуала" так і недоформувалось - це не просто перебільшення, а перебільшення небезпечне.
"Жопа є, а поняття недоформувалось".
так само перебільшенням є запихання будь-якого націоналізму в крайній правий бік політичного спектру.
Аж ніяк. Фото з маршів, де молодіжки усіх націоналістичних угруповань крокують разом, а їх прапори мало не переплітаються між собою, - це звичайнісінька собі річ ще з 2006-го.
Далі запихання відбувається цілком природньо: *молода шпана* запихає старих, висуваючи щоразу щобільш радикальні та войновничі гасла та акції.
Інший пласт дрейфує від комплексу нездійсненності своїх мрій (недофашизму) - воно ба мріяло, що через рік після перемоги Йусченка буде жити в "українській Україні", - а ось йому прутень. Поцієнти фрустровані і починають генерувати дедалі радикальніші коливання та виплески.
важко уявити собі постколоніальну ситуацію без націоналізму, хоч він і може бути різних ґатунків.Усе "постколоніальне" - витвір постхворої
( ... )
Цього мало? Особливо коли Свобода, приміром, називає видання збірки ґеї-літератури "пропагандою збочень", а "Тризуб" пропонує "примусову хімічну стерілізацію содомітів", і більшість населення із тим тихо і радісно погоджується.
Можна хіба що зауважити, що наші інтелектуали не реагують не тільки на цей випадок. А взагалі мовчать. Країна суне до авторитаризму, а реакції майже нема. Причому суне, на жаль, серйознішими колонами, на чолі з прем'єр-міністром, яка вже і в риториці не приховує "диктатури".
Тризуб - швидше за все, замовне. Під дату 15 жовтня. Як замовні "приступ Ратушняка", 25-млн. доларове кандидатство Ратушняка", книга "100 найвідоміших євреїв України". За всіма цими, та багатьма іншими акціями, стоїть Медведчук В.В. _______
щодо "інтелектуалів" На початку осені 2004 року на форумі ТК та П один єзер пропонував, аби інтелектуали та авторитети України підписали лист до Кучми з проханням звільнити Медведчука з посади голови АП. У відповідь - МОВЧАНКА.
Інтелектуали мовчали у 2004 році! Мовчать і зараз. Та і як виступати, коли чимало з них подають руку Дм. Корчинському? Окремі з "інтел-ів" з ним приятелюють...
Comments 42
Reply
на цьому шляху роль інтелектуалів - про яку мені тут ішлося - губиться в каші політичного безладу
Reply
"Жопа є, а поняття недоформувалось".
так само перебільшенням є запихання будь-якого націоналізму в крайній правий бік політичного спектру.
Аж ніяк. Фото з маршів, де молодіжки усіх націоналістичних угруповань крокують разом, а їх прапори мало не переплітаються між собою, - це звичайнісінька собі річ ще з 2006-го.
Далі запихання відбувається цілком природньо: *молода шпана* запихає старих, висуваючи щоразу щобільш радикальні та войновничі гасла та акції.
Інший пласт дрейфує від комплексу нездійсненності своїх мрій (недофашизму) - воно ба мріяло, що через рік після перемоги Йусченка буде жити в "українській Україні", - а ось йому прутень. Поцієнти фрустровані і починають генерувати дедалі радикальніші коливання та виплески.
важко уявити собі постколоніальну ситуацію без націоналізму, хоч він і може бути різних ґатунків.Усе "постколоніальне" - витвір постхворої ( ... )
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Можна хіба що зауважити, що наші інтелектуали не реагують не тільки на цей випадок. А взагалі мовчать. Країна суне до авторитаризму, а реакції майже нема. Причому суне, на жаль, серйознішими колонами, на чолі з прем'єр-міністром, яка вже і в риториці не приховує "диктатури".
Reply
Reply
Як замовні "приступ Ратушняка",
25-млн. доларове кандидатство Ратушняка", книга "100 найвідоміших євреїв України".
За всіма цими, та багатьма іншими акціями, стоїть Медведчук В.В.
_______
щодо "інтелектуалів"
На початку осені 2004 року на форумі ТК та П один єзер пропонував, аби інтелектуали та авторитети України підписали лист до Кучми
з проханням звільнити Медведчука з посади голови АП.
У відповідь - МОВЧАНКА.
Інтелектуали мовчали у 2004 році!
Мовчать і зараз.
Та і як виступати, коли чимало з них подають руку Дм. Корчинському? Окремі з "інтел-ів" з ним приятелюють...
Reply
Reply
гадаю, скоро ввм буде ще більш актуальніший.
Reply
(The comment has been removed)
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Leave a comment