коли я був у Кракові, там працював дуже оригінальний дядько. два метри зросту, кремезний, але з великим животом. і очима неймовірної доброти. у перший день він побачив мене з наплічником (великим, туристичним) і провів усередину, минаючи шафки. на другий день впізнав мене, привітався, посміхнувся. в магазин зайшла маленька дівчинка. він дістав їй із найвищої полиці повітряну кульку (ріст дозволяв;)). в останній день я знову був у тому магазині. дядька не було, його зміна закінчилася. а верхня полиця з кульками була до половини порожньою: пороздавав це одне з найглибших вражень від Кракова
Comments 7
Reply
ледь не розплакався з ностальгії;)
Reply
(The comment has been removed)
це одне з найглибших вражень від Кракова
Reply
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Reply
Leave a comment