"Переверну календарь и снова 3-ье сентября..." :)
Ще раз і ще раз пригадую хвилини суботнього дня і аж мурашки по шкірі :)
----
"Бочка" на Петрівки. 1-0 виграємо. Рахуємо хвилини до Чемпіонату Світу.. 7.. 6.. 5.. 4... НІ! грузини забивають гол. 1-1.. тиша...
Матч закінчено...
Стоїмо на вулиці..
Плани на те, що робити в разі, якщо ми НЕ виграємо ніхто не розробляв..
Через хвилин 40 зі стану "нічогонерозуміння" нас вивела смс: "Туреччина-Данія - 0-1". А ось це вже цікаво!! Ну що, треба йти на Майдан, чекати там результату матчу данців, а далі вже діяти відповідно до результату.
Пришли на Майдан. Відразу смс: 1-1. Фак..
Але нічого, ще є шанс, нічия нас також влаштовує..
Хвилин 30-40 неймовірне нервове напруження...
Знову смс
Туреччина - Данія - 2-1
Знову тиша....
Мало хто вірить що в ті 10 хвилин, що залишились данці щось зможуть зробити...
Ех... А такі сподівання були...
Дзвінок. Чисто символічні сподівання. А може, раптом, заб"ють..
Що? Алло? 2-2? Ні. Подивись ще! 2-2 точно? Не вірю!!! АААААААААААААААААААААААААААААААА
Офігєнної сили крики глоток в 15 розірвали Майдан. Люди на нас дивлять, ніхто нічого не розуміє. Ну да, пацани з прапорами, у шарфах, вболівальники, але ж наша збірна зіграли в нічию, чого вони радіють?? Підходять перші люди, питаються. Отримують відповідь. Туреччина-Данія 2-2. АААА! Стоять поруч з нами чекають на фінальний свисток..
Знову дзвонимо
Ні, ще рано, ще хвилинку..
Я стою зі скрещеними пальцями, дивлюсь на баришню, яка стоїть з телефоном, і саме якій випала честь донесту до нас неймовірно добру новину!
- Ало, Женя, що там?
- 2-2, матч ще триває.... Ні, ось пишуть на livescore що FT (Full Time)!
- Я не вірю, натисни F5, точно матч закінчився?? точно 2-2? точно ми вийшли??
- ТАК!
ААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААА
Ми шаленіємо, люди подалі від нас нічого не розуміють, підбігають, питають що сталось. Отримують відповідь, з криками "АААААААААААА МИ НА ЧЕМПІОНАТІ СВІТУ" біжать розповсюджувати цю новину далі
Твориться щось неймовірне!!!!
Народ вже дзвонить, привітання лунають
Мені смс пришли
Я відправляю всім
Хобті дзвоню: Саня коли прилітає літак з Тбілісі? Не знаю, але можу подзвонити на роботу дізнатись!! Перезвонює. Приліт о 2:20. Всі на Бориспіль! Закупитись шампанським і на Бориспіль!!!
Приїхали в Бориспіль десь о 0-30, вболівальників ще поки мало, всі на підході. Потихеньку збираються, співаємо гімн (вже невперше за сьогодні), кричалки, пісні. Прилітає літак з Пекіну, з Хургади. Туристи нічого не розіміють, але посміхаються на наші пісні. Займаємо місця біля виходу, де мають з"явитись футболісти. 2-га година - ще немає.
Весь цей час розважаємось співами. Гімн лунає кожні хвилин 10, працівники аеропорту стоять в стороні і посміхаються. 2-20, поки тихо. З"являються ворушіння.
Парамон підбіг до дверей, дивиться у щілину, вглядає чи не йдуть. Вигуки - пілоти йдуть. Виходять пілоти та стюардеси, їх перша фраза "Доставили ваших героїв".
Крики "СПАСИБО!!!"
Чекаємо далі.
Виходять Павленко, Суркіси інші ВІП. Ну добре, так і бить, вам також аплодуємо..
І ось. Вони десь там, бачимо. Вийшли в хол, стоять, щось балакають. Підіймають Блохіна - понесли в натовп!! ААААаааа. Шампанське, багато шампанського, ріки, крики, вигуки, "Молодці", "Блохін!" "Україна!" "Дякуємо!"
В мене фотік в шампанському, светр також.
Качають Тренера! Обливать шампанським. Всі футболісти також виходять мокрі. Всі обіймаються, хтось якщо і намагаються вирватись з обіймій, то не дуже сильно. Блохін той навіть і не намагається. Просто всім відповідає "Дякую" на вигуки..
щось зняти чи зфотографувати дуже важко.. Блохіна знову підіймають і качають. Виходить з аеропорта він самий останній, перед автобусом зупиняється, підходить Суркіс, якась дівчина на підносі приносить два бокали з шампанським. Один з вболівальників звертається до Блохіна з проханням пообіцяти що наша збірна виграє Чемпіонат Світу (2 роки тому він пообіцяв що виведе нашу збірну на чемпіонат з першого місця. Ніхто не повірив :)) Блохін ледь відмазується:))
Заходить в автобус, костюм та рубашка вся в шампанському. Зняв їх, обмотався прапором. Шева бігає також з прапором. Автографів нікому не дає, каже потім, але поміхається та кричить Україна (що він за звичай робить не дуже часто), короче емоції у всіх через краї лізуть. Але футболістам також не терпиться приїхати на базу та випити за нашу перемогу. Ледь-ледь з енної спроби закривають двері, вболівальники довго не розходять не пропускають автобус, але він все ж від"їджая.
Ми також довго не розходимось..
Помічаємо атобуси на Київ (штуки 4). Треба пробиратись туди. Здається це Суркіс постарався:)) В автобусі вже тихо. 4 година ранку все-таки, накричались так що горло у всіх болить...
Ленінградська площа. Пішки до м.Дарниця. Якийсь п"яний. Смішний. Нас шестеро він один.. Якісь притензії у ньго:) Каже я зараз побігу додому, в мене прапор є, почекайте, не розходьтесь..
Йдемо далі :)
Авто, Троєщина. Виходжу біля дому - помічаю, що небо неймовірно зоряне (В києві таке рідко побачиш).
..
Спати....
---
Фото з Борисполя: http://www.football-online.com.ua/index.php?section=hot&id=371
----
"Бочка" на Петрівки. 1-0 виграємо. Рахуємо хвилини до Чемпіонату Світу.. 7.. 6.. 5.. 4... НІ! грузини забивають гол. 1-1.. тиша...
Матч закінчено...
Стоїмо на вулиці..
Плани на те, що робити в разі, якщо ми НЕ виграємо ніхто не розробляв..
Через хвилин 40 зі стану "нічогонерозуміння" нас вивела смс: "Туреччина-Данія - 0-1". А ось це вже цікаво!! Ну що, треба йти на Майдан, чекати там результату матчу данців, а далі вже діяти відповідно до результату.
Пришли на Майдан. Відразу смс: 1-1. Фак..
Але нічого, ще є шанс, нічия нас також влаштовує..
Хвилин 30-40 неймовірне нервове напруження...
Знову смс
Туреччина - Данія - 2-1
Знову тиша....
Мало хто вірить що в ті 10 хвилин, що залишились данці щось зможуть зробити...
Ех... А такі сподівання були...
Дзвінок. Чисто символічні сподівання. А може, раптом, заб"ють..
Що? Алло? 2-2? Ні. Подивись ще! 2-2 точно? Не вірю!!! АААААААААААААААААААААААААААААААА
Офігєнної сили крики глоток в 15 розірвали Майдан. Люди на нас дивлять, ніхто нічого не розуміє. Ну да, пацани з прапорами, у шарфах, вболівальники, але ж наша збірна зіграли в нічию, чого вони радіють?? Підходять перші люди, питаються. Отримують відповідь. Туреччина-Данія 2-2. АААА! Стоять поруч з нами чекають на фінальний свисток..
Знову дзвонимо
Ні, ще рано, ще хвилинку..
Я стою зі скрещеними пальцями, дивлюсь на баришню, яка стоїть з телефоном, і саме якій випала честь донесту до нас неймовірно добру новину!
- Ало, Женя, що там?
- 2-2, матч ще триває.... Ні, ось пишуть на livescore що FT (Full Time)!
- Я не вірю, натисни F5, точно матч закінчився?? точно 2-2? точно ми вийшли??
- ТАК!
ААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААА
Ми шаленіємо, люди подалі від нас нічого не розуміють, підбігають, питають що сталось. Отримують відповідь, з криками "АААААААААААА МИ НА ЧЕМПІОНАТІ СВІТУ" біжать розповсюджувати цю новину далі
Твориться щось неймовірне!!!!
Народ вже дзвонить, привітання лунають
Мені смс пришли
Я відправляю всім
Хобті дзвоню: Саня коли прилітає літак з Тбілісі? Не знаю, але можу подзвонити на роботу дізнатись!! Перезвонює. Приліт о 2:20. Всі на Бориспіль! Закупитись шампанським і на Бориспіль!!!
Приїхали в Бориспіль десь о 0-30, вболівальників ще поки мало, всі на підході. Потихеньку збираються, співаємо гімн (вже невперше за сьогодні), кричалки, пісні. Прилітає літак з Пекіну, з Хургади. Туристи нічого не розіміють, але посміхаються на наші пісні. Займаємо місця біля виходу, де мають з"явитись футболісти. 2-га година - ще немає.
Весь цей час розважаємось співами. Гімн лунає кожні хвилин 10, працівники аеропорту стоять в стороні і посміхаються. 2-20, поки тихо. З"являються ворушіння.
Парамон підбіг до дверей, дивиться у щілину, вглядає чи не йдуть. Вигуки - пілоти йдуть. Виходять пілоти та стюардеси, їх перша фраза "Доставили ваших героїв".
Крики "СПАСИБО!!!"
Чекаємо далі.
Виходять Павленко, Суркіси інші ВІП. Ну добре, так і бить, вам також аплодуємо..
І ось. Вони десь там, бачимо. Вийшли в хол, стоять, щось балакають. Підіймають Блохіна - понесли в натовп!! ААААаааа. Шампанське, багато шампанського, ріки, крики, вигуки, "Молодці", "Блохін!" "Україна!" "Дякуємо!"
В мене фотік в шампанському, светр також.
Качають Тренера! Обливать шампанським. Всі футболісти також виходять мокрі. Всі обіймаються, хтось якщо і намагаються вирватись з обіймій, то не дуже сильно. Блохін той навіть і не намагається. Просто всім відповідає "Дякую" на вигуки..
щось зняти чи зфотографувати дуже важко.. Блохіна знову підіймають і качають. Виходить з аеропорта він самий останній, перед автобусом зупиняється, підходить Суркіс, якась дівчина на підносі приносить два бокали з шампанським. Один з вболівальників звертається до Блохіна з проханням пообіцяти що наша збірна виграє Чемпіонат Світу (2 роки тому він пообіцяв що виведе нашу збірну на чемпіонат з першого місця. Ніхто не повірив :)) Блохін ледь відмазується:))
Заходить в автобус, костюм та рубашка вся в шампанському. Зняв їх, обмотався прапором. Шева бігає також з прапором. Автографів нікому не дає, каже потім, але поміхається та кричить Україна (що він за звичай робить не дуже часто), короче емоції у всіх через краї лізуть. Але футболістам також не терпиться приїхати на базу та випити за нашу перемогу. Ледь-ледь з енної спроби закривають двері, вболівальники довго не розходять не пропускають автобус, але він все ж від"їджая.
Ми також довго не розходимось..
Помічаємо атобуси на Київ (штуки 4). Треба пробиратись туди. Здається це Суркіс постарався:)) В автобусі вже тихо. 4 година ранку все-таки, накричались так що горло у всіх болить...
Ленінградська площа. Пішки до м.Дарниця. Якийсь п"яний. Смішний. Нас шестеро він один.. Якісь притензії у ньго:) Каже я зараз побігу додому, в мене прапор є, почекайте, не розходьтесь..
Йдемо далі :)
Авто, Троєщина. Виходжу біля дому - помічаю, що небо неймовірно зоряне (В києві таке рідко побачиш).
..
Спати....
---
Фото з Борисполя: http://www.football-online.com.ua/index.php?section=hot&id=371