WRO

[kasstrula]

Я буду волонтером у арт-центрі WRO.
Пустота, Шопен, рояль догори дригом - все це чудово.
Перший сніг. Мокрий і противний, але спражній.

Та, незважаючи на всю цю радість, на душі зараз щось так гамняно...
І починають боліти скроні. І нічогісінько не можу зробити з усим цим.
Дратує все.. і всі.

Прошу тільки сили...щоб не збожеволіти.

Comments

[malkoviching]

значить і в нас скоро буде - я про сніг
іі вітаю з волонтерством - ти ж того начебто хотіла
тримайся)

[kasstrula]

і у вас обов"язково сніжитиме)

начебто. може, щось і вийде з цього хороше. намагатимусь робити цей безнадійний світ кращим. якщо не впаду у тотальну апатію..
мені здається, що я ідіотично дурна (не зважаючи на деякі просвітлення) і істерично самотня. такий натуральний "псіх-одиночка".
фак. чому я - це я, чому все є, як є..?

[malkoviching]

самотність лікується тільки Л* або друзями)
але насправді найщиріша Л* то самотність і найкращі друзі теж нечасті та небагатослівні
"де б я не був і якою мовою б не розмовляв - я всім і всюди іноземець" так сказав мені якось наш спільний друг

[kasstrula]

влучна думка. у мене так само. точніше навіть не скажеш.

це самотність серед натовпу.
навколо забагато скептицизму, невіри, страху, болю, часом простого ідіотизму. а ти стоїш, дивишся на все це зі зціпленими зубами і частково помираєш. бо один... думаєш інакше.
достатньо. треба все це якось міняти.