Jun 11, 2011 23:21
Той день, як подих
Літо, як листок
Вінок, мов щастя з тихих пелюсток
Небесна тінь
І сонячна безмежність
Чітких сплетінь моя необережність
Тебе любити…
Вітер дихав
Твої слова
І тихо-тихо
Ти цілував.
Смішне світання,
І плюскіт хвиль, і зорепад
Я оглядаюся назад,
А там лиш літо. І кохання
І сни, і сміх, і сяйво світла…
Люблю тебе. Любити звикла.
натворила,
писанина,
Рівне,
романтішне
Leave a comment
Comments 2
Reply
Reply
Leave a comment