Гішторія до вихідних
Колишній паровий фрегат, а в старості військовий транспорт "Біркінхед" перевозив війська із метрополії у Південну Африку. На борту знаходилося, за різними даними, від 630 до 643 людей.
О другій годині ночі 26 лютого 1852 року, біля узбережжя Південної Африки, "Біркінхед" наскочив на скелю.
Капітан судна Роберт Селмонд віддав наказ "жінок та дітей вперед", вперше в історії. Найстарший за званням офіцер, підполковник Сетон із 64 піхотного полку відправив 60 солдатів до помп і стільки ж допомагати спускати шлюпки. Решта була вишикувана на кормі, аби не заважати грузитися жінкам, дітям і цивільним пасажирам. Солдати і морські піхотинці стояли не ворухнувшись, навіть коли судно розвалилося навпіл і лише опинившись у воді попливли до берега. Більшість з них потонула, або була з'їдена акулами.
Врятувалося 113 солдатів (найстарший за званням був капітан Едвард Райт), 54 матроси, шість морських піхотинців, сім жінок, 13 дітей і один цивільний чоловік.
Підполковник Сетон так і не покинув стрій, капітан Селмонд пішов на дно із своїм кораблем. Словосполучення "Birkenhead Drill" (Біркінхедівський стрій) досі вживають як аналог останнього параду.