В небі над Україною :о)
На межі ХІХ і ХХ століть мало хто мав подвійне підборіддя, бо очі всіх були направлені в прекрасне майбутнє - в небо:
Чернівці
Люди дивились на небо, а небо дивилося на людей. Ідилія!
Київ
Справа навіть не в тому, що з'явилися перші літаки - просто Земля вже вважалася вивченою і позбавленою білих плям, тому небо було логічним продовженням мрій нових колумбів. Та й просто романтично це - на ластівці над Бродами.
Броди, 1910-ті.
Чорт, Броди справді такі - позбавлені навіть натяку на рельєф. Не всім бути Кам'янцями...
Пташки - це добре, але парасольки не гірші. Документальне свідоцтво перебування в 1900 році в Бродах Мері Поппінс:
Заглянула під час кругосвітньої подорожі.
А ще є дуже романтичні метелики. Теж з крильцями. Водяться цілими серіями:
Human - це Умань. В Дубно літає метелик-близнюк уманського.
Проста фіксація фактів - є небо, а в небі літак - теж мала місце.
Ось Хуст.
Але ж заглянути в майбутнє так хочеться, тим більш, спрогнозувати його просто: зараз в небі вряди-годи пролітає літачок, а завтра їх буде безліч!
От вам Рахів:
Це не просто Рахів, це якийсь апокаліптичний Рахів: машини, трамваї і велосипедисти їздять де хочуть, начхавши на правила, а в кількох метрах над дахами будинків от-от стикнуться кілька цеппелінів. Просте щастя по-рахівські. Найвисокогірнішому райцентру України навіть зараз, через сто з гаком років, з головою вистачило б всієї цієї машинерії для забезпечення потреби в громадському транспорті.
А от в Мукачевому все солідно:
Одинокий цеппелін над замком.
Одинокий цеппелін і якась крилата фігня над замком.
Одинокий цеппелін і якась крилата фігня в центрі міста.
Авторів цих листівок можна зрозуміти: майбутнє в небі здавалося казковим. Таким самим казковим через півстоліття здавався космос...
Чернівці
Люди дивились на небо, а небо дивилося на людей. Ідилія!
Київ
Справа навіть не в тому, що з'явилися перші літаки - просто Земля вже вважалася вивченою і позбавленою білих плям, тому небо було логічним продовженням мрій нових колумбів. Та й просто романтично це - на ластівці над Бродами.
Броди, 1910-ті.
Чорт, Броди справді такі - позбавлені навіть натяку на рельєф. Не всім бути Кам'янцями...
Пташки - це добре, але парасольки не гірші. Документальне свідоцтво перебування в 1900 році в Бродах Мері Поппінс:
Заглянула під час кругосвітньої подорожі.
А ще є дуже романтичні метелики. Теж з крильцями. Водяться цілими серіями:
Human - це Умань. В Дубно літає метелик-близнюк уманського.
Проста фіксація фактів - є небо, а в небі літак - теж мала місце.
Ось Хуст.
Але ж заглянути в майбутнє так хочеться, тим більш, спрогнозувати його просто: зараз в небі вряди-годи пролітає літачок, а завтра їх буде безліч!
От вам Рахів:
Це не просто Рахів, це якийсь апокаліптичний Рахів: машини, трамваї і велосипедисти їздять де хочуть, начхавши на правила, а в кількох метрах над дахами будинків от-от стикнуться кілька цеппелінів. Просте щастя по-рахівські. Найвисокогірнішому райцентру України навіть зараз, через сто з гаком років, з головою вистачило б всієї цієї машинерії для забезпечення потреби в громадському транспорті.
А от в Мукачевому все солідно:
Одинокий цеппелін над замком.
Одинокий цеппелін і якась крилата фігня над замком.
Одинокий цеппелін і якась крилата фігня в центрі міста.
Авторів цих листівок можна зрозуміти: майбутнє в небі здавалося казковим. Таким самим казковим через півстоліття здавався космос...