Одинадцятий день. Пржно. Тіват. Київ
Останній день в Чорногорії. Літак наш був о шостій за місцевим часом, а трансфер мав заїхати за нами о третій. До десятої нам треба було звільнити номер. Андрій поїхав за пршутом для Тані, а я збирала рюкзаки і упаковувала всі ті скляні пляшки і банки, щоб вони не побилися при погрузці-розгрузці. Поклажа вийшла досить важкою. Залишили речі в кімнаті для багажу в віллі, і пішли на пляж. Я вишивала, ми робили фінальні запливи в морі. Перед трансфером переодягнулися, сховали в рюкзаки мокрі рушники і купальники і пішли в Кусту останній раз пообідати. Їжа була неймовірно смачною, смажена на грилі телятина з картоплею. Я їла і урчала. Чи варто казати, що після цих божественних смаколиків літаківська хавка просто не лізла в горло?
Я дуже тряслась, щоб не витягли наші смачні штуки в Борисполі, бо начиталась, як там крадуть. Один рюкзак запакували самі в харчову плівку, а на другий її не вистачило, запакувала в аеропорті за 5 євро.
Політ пройшов легше, ніж в Чорногорію. Не так боліла голова і не нудило так. Долетіли швидко і на диво швидко пройшли паспортний контроль. Київ зустрів нас дощем і +13 тепла проти 30 в аеропорту в Тіваті. Таксі з аеропорту до нас коштувало 162 грн.
Я дуже тряслась, щоб не витягли наші смачні штуки в Борисполі, бо начиталась, як там крадуть. Один рюкзак запакували самі в харчову плівку, а на другий її не вистачило, запакувала в аеропорті за 5 євро.
Політ пройшов легше, ніж в Чорногорію. Не так боліла голова і не нудило так. Долетіли швидко і на диво швидко пройшли паспортний контроль. Київ зустрів нас дощем і +13 тепла проти 30 в аеропорту в Тіваті. Таксі з аеропорту до нас коштувало 162 грн.