Сьогодня довелося встати дуже рано як для відпочинку -- о шостій. Ми записалися на екскурсію в каньйони і о 6:40 нас чекав автобус. Дорогу я перенесла на диво легко, бо зразу випила таблетку від закачування. Їхали дуже довго, через всю країну. Проїжджали Цетиньє -- стару столицю Чорногорії і Подгорицю -- теперішню столицю.
Перша зупинка була біля каньйону річки Морача. Високі стіни каньйону здіймаються на кілометр висоти, а знизу шумить річка. Дорого проходить десь посередині на одній зі сторін каньйону.
Друга зупинка була в парку Біоградська гора. Там нам показували гірське озеро Біоградське. Воно значно обміліло за літо.
Третя зупинка була біля мосту через річку Тара. Довжиною більше 300 метрів, а висотою більше 130 метрів, він вражає уяву. Внизу в'ється тонкий струмок річки з порогами і стрімкою течією, а навколо неї по обидва боки здіймаються стіни каньйону, порослі деревами. Видовище незабутнє. Хочеться дивитися і дивитися. А яке там повітря!!
Нас погодували в якомусь ресторанчику при дорозі. Подали дуже смачну річкову форель. Я в принципі байдужа до риби, але не пошкодувала, що її взяла.
Останню зупинку зробили в монастирі Морача. Гарний монастир, але я не розумію смисл таких екскурсій. Благодаті все одно не наберешся, тільки монахів тривожити.
Назад нас повезли іншою дорогою. І нас повезли біля
Скадарського озера. Це дуже велике озеро і дуже красиве. Всю шию собі звернула, роздивляючись його в вікно автобуса. Але робити там пожалуй нічого, тож другий раз окремо не поїдемо.
Така була екскурсія. Цілий день каталися, укатались зовсім, а бачили мало. Погано з великими групами їздити. Наступна екскурсія буде в Котор у неділю своїм ходом. А завтра будемо відпочивати, підемо на пляж і в Бечичі.