Чому зафрендив? Ти ж знаєш, що процедура ЖЖ серфінгу не піддається логічному аналізу. А пам'ятаю, що зайшов на danilovicha_net і потім якось потрапив до тебе. Ти мені сподобалась. Ось і все. Це як у реальному житті. Чому ми дружимо саме із цими людьми? Ніхто не знає.
okeila ya podyvilas' tvij shodennyk-bac "a ot zvidki ya vzyala ti ruki z fenichkami i pomaranchovymy dolkamy" vo vremena revoluccii postijno fotki zi vsih JJ i KOmunitiv sbyrala-tvoya bula svitla i horosha//))) Pro virsh ,-yak napisala koment tak i zgada,yazh iogo vchila na pamyat' v roki yunosti-glubokoi))) Biografiya tvoya spodobalas'-tra i sobi take zrobity poky pamyataesh hto buv kim s didusiv i babus'! nu vdach i have a nice day)))
теплий і ніжний
anonymous
July 20 2006, 12:42:16 UTC
Знаєш, Симоненко - то такий період в житті: у Пікассо був блакитний період, рожевий, а у мене був період Симоненко - коли тепло, коли ніжно, коли так наївно, що плачеш від радощів. Тільки асоціації із ним трохи інакші. Не проти, якщо?..:
Ну скажи, хіба не фантастично Що у цьому хаосі доріг Під суворим небом, Небом вічним, Я тебе зустрів і не зберіг? Ти і я - це вічне, як і небо. Доки мерехтітимуть світи, Будуть Я приходити до Тебе, І до інших йтимуть Горді Ти. Як це все буденно! Як це звично! Скільки раз це бачила Земля! Але ми з тобою ... Ми не вічні, Ми с тобою просто - ти і я ... І тому для мене так трагічно Те, що ти чиясь, а не моя. (Той самий Василь)
Re: теплий і ніжнийkaktuseJuly 23 2006, 16:04:23 UTC
Ти знаєш, мій період Симоненко ніколи не закінчується. Він просто перемішується із іншими, радісними та невеселими періодами, але рано чи пізно я все одно до нього повертаюсь.
А ще я обожнюю Олександра Олеся. З тих самих пір, коли я переписав у свій шкільний зошит його «Айстри». Здається, це був підручник «Українська мова для 8ого класу».
Нє, я "Айстри" переписувала з такої маленької гірчичного кольору книжечки (чи то"Либідь" вид-ва, чи щось таке), яку на місяць тицьнула з бібліотеки на Франка. Та у нас, на кого не поглянь, всі хоч по кілька ПОЕЗІЙ в своєму ліричному циклі та й мають. Коли поступала до універу, пересторінкувала цілу купу збірок за 20 сторіччя - і кожен, навіть якщо і запам`ятався патріотичною або/і партпоезією, має у зшитках щось для простої замріяної людини.
Comments 7
Reply
Чому зафрендив? Ти ж знаєш, що процедура ЖЖ серфінгу не піддається логічному аналізу. А пам'ятаю, що зайшов на danilovicha_net і потім якось потрапив до тебе. Ти мені сподобалась. Ось і все. Це як у реальному житті. Чому ми дружимо саме із цими людьми? Ніхто не знає.
Reply
ya podyvilas' tvij shodennyk-bac "a ot zvidki ya vzyala ti ruki z fenichkami i pomaranchovymy dolkamy" vo vremena revoluccii postijno fotki zi vsih JJ i KOmunitiv sbyrala-tvoya bula svitla i horosha//)))
Pro virsh ,-yak napisala koment tak i zgada,yazh iogo vchila na pamyat' v roki yunosti-glubokoi)))
Biografiya tvoya spodobalas'-tra i sobi take zrobity poky pamyataesh hto buv kim s didusiv i babus'!
nu vdach i have a nice day)))
Reply
Reply
Ну скажи, хіба не фантастично
Що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом,
Небом вічним,
Я тебе зустрів і не зберіг?
Ти і я - це вічне, як і небо.
Доки мерехтітимуть світи,
Будуть Я приходити до Тебе,
І до інших йтимуть
Горді Ти.
Як це все буденно!
Як це звично!
Скільки раз це бачила Земля!
Але ми з тобою ...
Ми не вічні,
Ми с тобою просто - ти і я ...
І тому для мене так трагічно
Те, що ти чиясь, а не моя.
(Той самий Василь)
Reply
А ще я обожнюю Олександра Олеся. З тих самих пір, коли я переписав у свій шкільний зошит його «Айстри». Здається, це був підручник «Українська мова для 8ого класу».
Reply
Reply
Leave a comment