безфестивальне літо

[k_olja]

цьогоріч, завдяки постлікувальному вампірському ефекту свого захворювання, через який я не можу перебувати під променями сонця, я маю справжнісіньке пенсіонерське літо. максимально відривний відпочинок, який я можу собі дозволити - це подорож на дачу з подальшим копанням грядок, та й то за умови, що в 30-градусну спеку я буду вдягнена і закутана

Comments

[vmccaskey]

у Нодара Думбадзе, здається, був такий персонаж - дівчина, що з матір'ю увесь день порається у городі. Щоб обличчя не засмагло, та не втратило своєї аристократичної білизни, вона ховає його під великим платком, з під якого видно лише кінчик носа. Сусід подеколи ховається за шторою та виглядає, чи не випаде шанс побачити її обличчя.

[k_olja]

ну, обличчя я не ховаю :) але добрі друзі вже радили мені просто прив'язувати собі до спини пляжну парасолю - щоб завжди бути в тіні, але не вдягатись занадто

[vmccaskey]

ага, іноземець з табуреткою :).

[olga_kulaj]

Тримайтеся! Одужуйте! В 27 років я трималась за стінку і вчилась заново ходити, а в майже 33 почала ходити в гори. Зараз вже на пенсії, в гори ходжу ще в екстремальніші, ніж раніше. (До 2012 року були лише Карпати, а потім - Французькі і Швейцарські Альпи, Високі і Низькі Татри, Кордільєра Пребетіка (це в Іспанії).

[k_olja]

дякую) я стараюсь триматись, але інколи не вистачає моральних сил, щоб функціонувати фізично.
але ваш приклад дає надію на краще майбутнє :)