Жіночка не зрозуміла куди прийшла, і , певно, чому прийшла. Вона сама погано знає історію української мови. Не всі слова, які звучать схоже на російські, є русизмами. І чистота мови- це не означає ввести в мовлення кілька жирих українських слів, це її грамотність. Навіть Ющенко, каже " на протязі", то що там казати про садочок. Хай вони будуть Васильками і Миколками. А що ж робити з Еріка, Робертами і Катрінами?
А серед обов'язків Президента України - кришталеве володіння державною мовою? У нас в законах писано-неписано русизмів. Це гірше, ніж розмовна мова Президента.
Жінка прийшла з метою зробити провокацію. Чому ж це незрозуміло?
В нас чистою українською мовою не розмовляє президент, ведичі телебачення, вчителі. В нас це вже стало нормою. Про провокацію зрозуміло. Тільки тьотя трохи з місцем помилилася
Я взагалі в шоці.Власні імена на те і є власними.Як батьки вважають правильним називати свою дитину, так їі і звуть.Якшо мого брата назвали Дмітрій, то він і є Дмітрій, Діма, а не Дмитрик...Тьотя ця просто якась скажена...ще і Бандеру сюди приплела...щось так неприємно стало.Мені і двадцять років тому було якось незрозуміло , ці дивовижні переклади власних імен українською мовою, та навпаки.
Тобто, якщо мене батьки називають "Дєнісьонок", я маю бути по паспорту "Дєнісьонком"? Звісно, ніхто заборонити не може, хоч БардиБурдаОгли назовися, але здоровий ґлузд - велика допомога у таких справах.
Хлоп'я, що народилося в Україні, буде не "Владіміром", а "Володимиром", не "Дєнісом, а "Денисом". Це в паспорті. Як його називатимуть в дитсадку, школі, на роботі чи в ліжку - власна справа кожного.
Я своїх друзів, коли говорю українською, називаю Мишко, Кириле, Юліє. Хоч ким би вони не були за національністю.
Я так скажу:что предмета для спора нет)Пример с домашними уменьшительно-ласкательными вариантами-это вообще не по теме. В любой точке мира кто бы ни родился, как его назвали и записали при рождении, таково и есть его имя собственное.И оно не переводится.Я не хочу , чтоб моего сына где-то(только потому , что там есть "аналог":) Джорджем называли.Потому , что у него есть имя свое, собственое.С Ваших слов следует понимать, что в Украине все не так, как во всем мире.Каждый имеет право носить имя такое, какое ему нравится. А правила обращения в украинском языке(окончания в именах)...такой вопрос вообще не стоит.Это правила, они не подлежат обсуждению вообще.Поэтому считаю комментарий беспредметным.Сорри( по нашему-" вибачте"):) Доречі, моє ім"я в паспорті записане так, яким воно є насправді.Це стосовно подвійних літер)))Бо це моє власне ім"я. (а ще воно не має зменшувального варіанту))))буває)))
Імена розрізняються в різних мовах не через головотяпство чи навіженство наших пращурів, а через специфіку конкретної мови та культури. І тому вимовляти англійською мовою слов'янські імена важче, ніж рідні англійські, і навпаки. Часто буває, що мігранти асимілюють своє ім'я згідно з традиціями країни, до якої приїхали. Я не є філологом, щоб докладно пояснити теорію, тому говорю виключно про практичні наслідки
( ... )
Якщо і правду, то принаймні якусь свою правду. Бо якщо розглядати цю подію об'єктивно, то найбільш м'якою характеристикою буде "провокація".
Питання не в тому як вона це робила, а що вона робила. А саме ділила дітей за національною ознакою. Це заборонено українським законодавством. Та і з інших точок зору це ганебний випадок.
Comments 18
Reply
У нас в законах писано-неписано русизмів. Це гірше, ніж розмовна мова Президента.
Жінка прийшла з метою зробити провокацію. Чому ж це незрозуміло?
Reply
Reply
Reply
Reply
Хлоп'я, що народилося в Україні, буде не "Владіміром", а "Володимиром", не "Дєнісом, а "Денисом". Це в паспорті. Як його називатимуть в дитсадку, школі, на роботі чи в ліжку - власна справа кожного.
Я своїх друзів, коли говорю українською, називаю Мишко, Кириле, Юліє. Хоч ким би вони не були за національністю.
Reply
В любой точке мира кто бы ни родился, как его назвали и записали при рождении, таково и есть его имя собственное.И оно не переводится.Я не хочу , чтоб моего сына где-то(только потому , что там есть "аналог":) Джорджем называли.Потому , что у него есть имя свое, собственое.С Ваших слов следует понимать, что в Украине все не так, как во всем мире.Каждый имеет право носить имя такое, какое ему нравится.
А правила обращения в украинском языке(окончания в именах)...такой вопрос вообще не стоит.Это правила, они не подлежат обсуждению вообще.Поэтому считаю комментарий беспредметным.Сорри( по нашему-" вибачте"):)
Доречі, моє ім"я в паспорті записане так, яким воно є насправді.Це стосовно подвійних літер)))Бо це моє власне ім"я.
(а ще воно не має зменшувального варіанту))))буває)))
Reply
Reply
Питання не в тому як вона це робила, а що вона робила. А саме ділила дітей за національною ознакою. Це заборонено українським законодавством. Та і з інших точок зору це ганебний випадок.
Reply
Leave a comment