І
Що не обіцяв, чим не лякав би, а ти мовчи.
Хай сонячний щем груди і помисли огірчить,
хай зерня палає, пагін здолає в тобі усе:
ти вибухнеш квіткою і від імені понесеш.
Хай чорні смереки в ноги увійдуть тобі - біжи!
Він дихає в шию, пальці холодні його - ножі!
Він все відгадав: знає справдешнє твоє ім’я.
Ти все відгадала, знаєш: у оці його - змія.
Він
(
Read more... )
Comments 1
(The comment has been removed)
Reply
Leave a comment