Зачем столице нужны "паспорты улиц"?
Если кто не знает, была такая инициатива у нынешних киевских властей - сделать каждой улочке Киева свой "паспорт". Придумали сие еще в 2011 году и тут же, засучив рукава, принялись люто пилить деньги реализовывать.
В итоге на сегодняшний день паспорты есть аж на 39 (!) улиц. А всего их в Киеве - порядка 1600 (включая всякие там проулки).
Впрочем, власти полні решимости довести начатое до конца. На один только 2013 год на это дело запланировано потратить как минимум 80 млн. грн. Сами можете посчитать, сколько квартир для киевлян, десятилетиями стоящих на квартучете, можно купить на эти деньги. Или сколько лекарств закупить для больниц. Ну, или что там еще... Это при том, что сам "паспорт" - простая бумаженция, наличие или отсутствие которой на жизни киевлян едва ли как-то отобразится. О ее юридической силе и говорить нечего - в законодательстве о таких паспортах нет ни слова.
На паспортизацію вулиць столиці буде витрачено щонайменше 80 млн грн бюджетних коштів, хоча ці документи не мають жодної юридичної сили. Про це пише Дмитро Вяземський у «Діловій столиці».
Всього у Києві нараховується близько 1,6 тисяч вулиць, проспектів, бульварів і провулків. Враховуючи те, що вартість розробки одного паспорта складає 50 тис. грн, Головне управління архітектури столиці має намір освоїти 80 млн грн.
Ці гроші столиця витратить даремно, адже юридичної сили ці паспорти не матимуть - у законодавстві такого документу, як паспорт вулиці, не існує.
У законодавстві не визначено навіть саме поняття «вулиця», а також її межі. Це означає, що у паспортах вулиць залишаться невизначеними статус дворів, зелених зон і прибудинкових територій, на яких зазвичай розміщуються МАФи.
Крім того, паспорти вулиць фактично дублюватимуть вже існуючі документи.
Так, законодавство дає чітке визначення поняття паспорта дороги, відповідальність за розробку якого покладена не на місцеві ради, а на баланс утримувачів доріг - «Укравтодор», «Київавтодор» тощо.
Дорога включає в себе проїжджу частину, тротуар, сітку прокладених інженерних комунікацій, зелені насадження, а також урни і лавки. Межі доріг встановлюють так звані червоні лінії, всередині яких, відповідно до державних будівельних норм, діє ряд обмежень щодо будівельних робіт і розміщення об’єктів благоустрою.
Також законодавство регламентує розробку детальних планів і паспортів територій, до яких включаються не віртуальні вулиці, а двори, газони і проїзди всередині кварталів.
Фактично паспорти вулиць, які розробляються за бюджетні гроші, дублюватимуть всю цю інформацію.
Рішення про паспортизацію мерія Києва ухвалила ще у серпні 2011 року. У Києві вже 39 вулиць отримали паспорти.
У паспортах вулиць вказується розміщення усіх об’єктів інфраструктури і всіх малих архітектурних форм: рекламних щитів, кіосків, зупинок громадського транспорту, урн, лавок.
Як пояснює глава КМДА Олександр Попов, ці паспорти «повинні стати еталоном того, як має виглядати вулиця України».
ДП «Донецька залізниця» за результатами тендеру 7 вересня уклало низку угод з ТОВ «Донецька дослідна будівельна компанія» на послуги з обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації будівель і споруд залізниці в Донецькій і Луганській областях. Загальна вартість угод склала 8,77 млн грн. Про це повідомляється в «Віснику державних закупівель».
Роботи передбачають обстеження і оцінку технічного стану 11 будівель загальною площею 19 тис м3, складання звітів про результати обстеження та паспорту технічного стану об’єкта.
Донецьке ТОВ «Донецька дослідна будівельна компанія» має статутний капітал у розмірі 1 тис грн. Засновниця фірми Світлана Головка приписана в одному з гуртожитків селища Котовського (Макіївка).
Найдешевша паспортизація об’єкту з переліку Донецької залізниці коштуватиме 105 тис грн., найдорожча - 3,4 млн грн.
Довідково
Цього тижня стало відомо, що Головне управління градобудівництва і архітектури Київської міськдержадміністрації розробило паспорт цілої вулиці Хрещатик. За даними заступника начальника управління Андрія Вавриша, вартістю робіт по підготовці паспорту вулиці склала 20-50 тис грн., що в десятки разів дешевше, ніж паспортизація окремих об’єктів Донецької залізниці. В бюджеті Києва закладено 2,7 млн грн. на розробку таких паспортів, чого вистачить на паспортизацію сотні столичних вулиць.
Единственное вменяемое объяснение, которое я услышал от коллег - это стремление властей чуть потрусить "киосочников". Типа, теперь для того, чтобы поставить МАФ, надо будет вносить изменения в пресловутый "паспорт" улицы, а это повод для дополнительных поборов. Как-то так...
В любом случае, покращення налицо. И это факт.
По мотивам информации с сайта "Наші Гроші".
UPD. Надо ли говорить, что провластные СМИ обеими руками за такую нужную инициативу киевского градоначальства?