Книжкова ілюстрація російських графіків ХХ ст.
Джерело
Сергій Чехонін. Ілюстрація до п‘єси А. Луначарського «Фауст і місто». Туш, перо. 1918.
Дмитро Митрохін. Обкладинка до поеми-казки М. Цвєтаєвої «Цар-дівиця». Гуаш, туш. 1922
Юрій Анненков. Ілюстрація до поеми О. Блока «Дванадцять». Туш. 1918
Ель Лисицький. Ілюстрація до поезії В. Маяковського «Лівий марш». Акварель, туш. 1923
Андрій Гончаров. Фронтиспіс до поеми О. Блока «Дванадцять». Ксилографія. 1924.
Володимир Лебедєв. Ілюстрація до книги С. Маршака «Морозиво». Літографія. 1925
Павло Павлінов. Ілюстрація до книги Б. Шатілова «Два друга». Ксилографія. 1928
Петро Староносов. Ілюстрація до книги «Золотий хвіст». Ксилографія. 1929.
Олексій Кравченко. Фронтиспіс до «Злочин Сильвестра Боннара» А. Франса. Ксилографія. 1931
Олексій Кравченко. Ілюстрація до поезії А. Пушкіна «Єгипетські ночі». Ксилографія. 1934
Віра Єрмолаєва. Малюнок для дитячої книжки «Рибалки». Акварель. 1931
Олександр Дейнека. Ілюстрація до книги М. Асєєва «Веремія». Туш, білила. 1931
Микола Кузьмин. Ілюстрація до поеми О. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Акварель, туш. 1932
Дмитро Митрохін. Форзац до «Ефіопіки» Геліодора. Акварель, білила. 1932.
Ігнатій Нивинський. Ілюстрація до «Римських елегій» В. Гете. Туш, акварель. 1933
Андрій Гончаров. Суперобкладинка до «Творів» Мольєра. Кольорова ксилографія. 1933
Сергій Мочалов. Обкладинка до поеми Г. Лонгфелло «Пісня про Гайявату». Ксилографія. 1933
Геннадій Єпіфанов. Ілюстрація до «Повчальні новели» М. Сервантеса. Кольорова ксилографія. 1933.
Володимир Лебедєв. Ілюстрація до книги. С. Маршака «Петрушка-іноземець». Гуаш. 1935
Георгій Єчеїстов. Ілюстрація до поеми Г. Гейне «Атта Тролль». Ксилографія. 1935
Володимир Бехтєєв. Ілюстрація до повісті Лонга «Дафніс і Хлоя». Туш, перо. 1935
Амінадав Каневський. Ілюстрація до книги М. Салтикова-Щедріна «За рубежем». Туш, перо. 1936
Микита Фаворський. Ілюстрація до повісті О. Пушкіна «Капітанська дочка». Ксилографія. 1938
Лев Бродати. Ілюстрація до поеми Г. Гейне «Німеччина. Зимова казка». Туш, гуаш. 1940
Геннадій Єпіфанов. Ілюстрація до роману «Великі надії» Ч. Діккенса. Кольорова ксилографія. 1941.
Лев Бруні. Ілюстрація до «Лірики» Нізамі. Туш. 1942
Євген Кибрик. Ілюстрація до повісті М. Гоголя «Тарас Бульба». Кольорова літографія. 1945
Микола Кузьмин. Ілюстрація до драми М. Лермонтова «Маскарад». Акварель. 1949
Амінадав Каневський. Заставка до повісті М. Гоголя «Страшна помста». Туш. 1951
Михайло Піков. Ілюстрація до трагедії В. Шекспіра «Антоній і Клеопатра». Гравюра на дереві. 1953.
Володимир Конашевич. Ілюстрація до англійських дитячих пісень. Акварель. 1955
Володимир Фаворський. Ілюстрація до поезії Дж. Кітса «До осені». Ксилографія. 1957
Володимир Фаворський. Ілюстрація до поезії Р. Бернса «У ячмінному полі». Ксилографія. 1957
Віталій Горяєв. Ілюстрація до повісті М. Твена «Пригоди Гекльберрі Фінна». Туш. 1960.
З анотації на сайті НБУВ:
У ХХ ст. російська книжкова графіка займає провідні позиції у світовій художній культурі. Її талановиті майстри у непростих умовах калейдоскопічної зміни тенденцій і різноманітних напрямів у світовому мистецтві, завжди намагалися плідно розвивати традицію реалістичного мистецтва, зберігаючи творчу індивідуальність, постійну жагу до новаторського пошуку. Такі видатні майстри книжкової графіки, як Володимир Фаворський, Олексій Кравченко, Юрій Анненков, Петро Староносов, Андрій Гончаров, Володимир Лебедєв, Геннадій Єпіфанов, Михайло Піков, Микола Кузьмин, Костянтин Рудаков, Володимир Конашевич, Євген Чарушин та багато інших, були не лише надзвичайно талановитими рисувальниками, а й неповторними творчими особистостями, щедро наділеними духовним багатством та гострим сприйняттям життя. Створені ними шедеври неодмінно вражають надзвичайно високою майстерністю. Уважне знайомство з художнім ансамблем оздоблених ними книг наводить на думку, що у кожній ілюстрації, кожній деталі композиції ми зустрічаємося не лише із зримо-емпіричною, а, насамперед, духовною реальністю, тобто реальністю, що пройшла через перетворююче уявлення автора тексту.
Сергій Чехонін. Ілюстрація до п‘єси А. Луначарського «Фауст і місто». Туш, перо. 1918.
Дмитро Митрохін. Обкладинка до поеми-казки М. Цвєтаєвої «Цар-дівиця». Гуаш, туш. 1922
Юрій Анненков. Ілюстрація до поеми О. Блока «Дванадцять». Туш. 1918
Ель Лисицький. Ілюстрація до поезії В. Маяковського «Лівий марш». Акварель, туш. 1923
Андрій Гончаров. Фронтиспіс до поеми О. Блока «Дванадцять». Ксилографія. 1924.
Володимир Лебедєв. Ілюстрація до книги С. Маршака «Морозиво». Літографія. 1925
Павло Павлінов. Ілюстрація до книги Б. Шатілова «Два друга». Ксилографія. 1928
Петро Староносов. Ілюстрація до книги «Золотий хвіст». Ксилографія. 1929.
Олексій Кравченко. Фронтиспіс до «Злочин Сильвестра Боннара» А. Франса. Ксилографія. 1931
Олексій Кравченко. Ілюстрація до поезії А. Пушкіна «Єгипетські ночі». Ксилографія. 1934
Віра Єрмолаєва. Малюнок для дитячої книжки «Рибалки». Акварель. 1931
Олександр Дейнека. Ілюстрація до книги М. Асєєва «Веремія». Туш, білила. 1931
Микола Кузьмин. Ілюстрація до поеми О. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Акварель, туш. 1932
Дмитро Митрохін. Форзац до «Ефіопіки» Геліодора. Акварель, білила. 1932.
Ігнатій Нивинський. Ілюстрація до «Римських елегій» В. Гете. Туш, акварель. 1933
Андрій Гончаров. Суперобкладинка до «Творів» Мольєра. Кольорова ксилографія. 1933
Сергій Мочалов. Обкладинка до поеми Г. Лонгфелло «Пісня про Гайявату». Ксилографія. 1933
Геннадій Єпіфанов. Ілюстрація до «Повчальні новели» М. Сервантеса. Кольорова ксилографія. 1933.
Володимир Лебедєв. Ілюстрація до книги. С. Маршака «Петрушка-іноземець». Гуаш. 1935
Георгій Єчеїстов. Ілюстрація до поеми Г. Гейне «Атта Тролль». Ксилографія. 1935
Володимир Бехтєєв. Ілюстрація до повісті Лонга «Дафніс і Хлоя». Туш, перо. 1935
Амінадав Каневський. Ілюстрація до книги М. Салтикова-Щедріна «За рубежем». Туш, перо. 1936
Микита Фаворський. Ілюстрація до повісті О. Пушкіна «Капітанська дочка». Ксилографія. 1938
Лев Бродати. Ілюстрація до поеми Г. Гейне «Німеччина. Зимова казка». Туш, гуаш. 1940
Геннадій Єпіфанов. Ілюстрація до роману «Великі надії» Ч. Діккенса. Кольорова ксилографія. 1941.
Лев Бруні. Ілюстрація до «Лірики» Нізамі. Туш. 1942
Євген Кибрик. Ілюстрація до повісті М. Гоголя «Тарас Бульба». Кольорова літографія. 1945
Микола Кузьмин. Ілюстрація до драми М. Лермонтова «Маскарад». Акварель. 1949
Амінадав Каневський. Заставка до повісті М. Гоголя «Страшна помста». Туш. 1951
Михайло Піков. Ілюстрація до трагедії В. Шекспіра «Антоній і Клеопатра». Гравюра на дереві. 1953.
Володимир Конашевич. Ілюстрація до англійських дитячих пісень. Акварель. 1955
Володимир Фаворський. Ілюстрація до поезії Дж. Кітса «До осені». Ксилографія. 1957
Володимир Фаворський. Ілюстрація до поезії Р. Бернса «У ячмінному полі». Ксилографія. 1957
Віталій Горяєв. Ілюстрація до повісті М. Твена «Пригоди Гекльберрі Фінна». Туш. 1960.
З анотації на сайті НБУВ:
У ХХ ст. російська книжкова графіка займає провідні позиції у світовій художній культурі. Її талановиті майстри у непростих умовах калейдоскопічної зміни тенденцій і різноманітних напрямів у світовому мистецтві, завжди намагалися плідно розвивати традицію реалістичного мистецтва, зберігаючи творчу індивідуальність, постійну жагу до новаторського пошуку. Такі видатні майстри книжкової графіки, як Володимир Фаворський, Олексій Кравченко, Юрій Анненков, Петро Староносов, Андрій Гончаров, Володимир Лебедєв, Геннадій Єпіфанов, Михайло Піков, Микола Кузьмин, Костянтин Рудаков, Володимир Конашевич, Євген Чарушин та багато інших, були не лише надзвичайно талановитими рисувальниками, а й неповторними творчими особистостями, щедро наділеними духовним багатством та гострим сприйняттям життя. Створені ними шедеври неодмінно вражають надзвичайно високою майстерністю. Уважне знайомство з художнім ансамблем оздоблених ними книг наводить на думку, що у кожній ілюстрації, кожній деталі композиції ми зустрічаємося не лише із зримо-емпіричною, а, насамперед, духовною реальністю, тобто реальністю, що пройшла через перетворююче уявлення автора тексту.