Про мерседеси депутатів, совкове жлобство та українське бидло
Пару днів тому "прогресивну" спільноту України та медіа простір порвав сенсаційній матеріал Сергія Лещенко про "Мерседес" Лесі Оробець та номери.
Пан Лещенко у пошуках чергової сенсації як дітей розвів усіх читачів. Сфотографував авто, номери і додав своїми хітросплетеніями про "європейські цінності". Усі, як ідіоти, на них повелися. Про які такі ефемерні цінності йдеться? Якщо депутат має право на номери, чого ними не користатися? За такою логікою депутатові треба викинути своє депутатське посвідчення.
oleg_gavrysh дуже фахово відповів на соплєжуйство Лещенка: "Номера, насколько мне известно получены совершенно законно. Кроме того, во многих странах Евросоюза для чиновников предусмотрены специальные номера. И никто не стесняется их получать. Например, см информацию о Польше". Тобто основне звинувачення: Леся Оробець на законних підставах скористалася законним правом.
Пан Лещенко (яий відомий своїми скандальними розслідуваннями) нічого кримінального не знайшов у природі придбання авто (крім того, що в Оробець чоловік бізнесмен одної успішної компанії) і почав тиснути на совкову мораль: бути ніщебродом - значить бути святим. Ось тут перелічені лише основні інвестиційні проекти, тобто відкриті джерела звідки гроші на авто
А тепер варто подивитись, хто звинувачує в аморальності. skovalyov живе і здравствуєт на берегах благополучної Данії і звідти веде свою боротьбу з нерадівими депутатами. Це такий хохляцький патріотизм - душа болить за батьківщину виключно на чужині.
Я офігіваю від того, як всі перемивають кістки, мовляв, вона такий самий політик, як інші. Ну да, усі політики приходять на баркемпи і без охоронців спілкуються з молоддю, відповідають на запитання (заздалегідь незгоджені), усі витягають студентів з відділків міліції, усі допомагають власними депутатськими зверненнями і усі рятують національні заповідники?
Я вже писав, про те, як Лесі в блозі мені запропонувала власну автівку на весілля:
Рада, що справа рухається. Між іншим, про рух. Для транспортування з А в В можу запропонувати свою машинку з водієм. Якщо приймається - дай знати, щоб узгодити маршрут і час.
Може є ще щось, чим можу допомогти - маякуй. Флеш-моб - це круто!"
Але чомусь господін Лещенка і решта журналістів-правдолюбів про це не пишуть? Чи багатьох таких депутатів ви можете мені назвати?
Інший закід з боку критиканів - зобов'язання своїм депутатством батькові (до речі, усі тролі скрізь тилдичать одне й те саме, тема обговорення неважлива). На цьому попріщє особливо визначився vitalii_kobzar.
Ні для кого не секрет, що в США міцні позиції має клан Кенеді. Один із перспективних політиків сучасної Америки Мітт Ромні мав батька бізнесмена і губернатора штату Мічіган. Інший перспективний молодий політик-консерватор Ренд Пол має батька конгресмена Рона Пола (список можна продовжувати). Але в США ні в кого не повертається язик обговорювати чим і кому зобов'язаний своїм становищем політик. Для американців головне - результати їхньої роботи.
Але ж українська прогресивна тусівка подібна до натовпу, до бидла, яке говорить не мовою аргументів, фактів. Їм потрібні скандал, кров, бруд тощо.
Вже згадувані інтернет-тролі писали про цілу плеяду українських депутатів, які зобов'язані своїм депутатством батькам. Зокрема, згадали Андрія Шевченко. Але чомусь ніхто не звертає уваги, що Андрій був прекрасним журналістом, отримав прекрасну освіту, володіє іноземними мовами, а пару років тому отримав можливість вчитися на лідерській програмі Єльського університету, куди відбирається зі всього світу 30 осіб (до речі, за цією програмою нещодавно вчився Навальний).
Так в когось батьки більшого досягли, тому можуть більше дати своїм дітям. В тому, що ви чогось не маєте, або чогось не досягли винна не Оробець, Шевченко, а ваші батьки, ось до них і майте претензії.
Мене мало хвилює що і де їсть, на чому їздить, з ким спить депутат. Мені головне його результативність. Якщо я бачу, що є результат роботи - успішні законопроекти, зміни у суспільстві - мені цього достатньо. Мене хвилюють його статики лише тоді, коли виникає питання корупції, казнокрадства, прозелітизму тощо.
А сидіти чекати на депутата-оборванця, яких двох слів зв'язати не зможе - ідіотська утопія.
Пан Лещенко у пошуках чергової сенсації як дітей розвів усіх читачів. Сфотографував авто, номери і додав своїми хітросплетеніями про "європейські цінності". Усі, як ідіоти, на них повелися. Про які такі ефемерні цінності йдеться? Якщо депутат має право на номери, чого ними не користатися? За такою логікою депутатові треба викинути своє депутатське посвідчення.
oleg_gavrysh дуже фахово відповів на соплєжуйство Лещенка: "Номера, насколько мне известно получены совершенно законно. Кроме того, во многих странах Евросоюза для чиновников предусмотрены специальные номера. И никто не стесняется их получать. Например, см информацию о Польше". Тобто основне звинувачення: Леся Оробець на законних підставах скористалася законним правом.
Пан Лещенко (яий відомий своїми скандальними розслідуваннями) нічого кримінального не знайшов у природі придбання авто (крім того, що в Оробець чоловік бізнесмен одної успішної компанії) і почав тиснути на совкову мораль: бути ніщебродом - значить бути святим. Ось тут перелічені лише основні інвестиційні проекти, тобто відкриті джерела звідки гроші на авто
А тепер варто подивитись, хто звинувачує в аморальності. skovalyov живе і здравствуєт на берегах благополучної Данії і звідти веде свою боротьбу з нерадівими депутатами. Це такий хохляцький патріотизм - душа болить за батьківщину виключно на чужині.
Я офігіваю від того, як всі перемивають кістки, мовляв, вона такий самий політик, як інші. Ну да, усі політики приходять на баркемпи і без охоронців спілкуються з молоддю, відповідають на запитання (заздалегідь незгоджені), усі витягають студентів з відділків міліції, усі допомагають власними депутатськими зверненнями і усі рятують національні заповідники?
Я вже писав, про те, як Лесі в блозі мені запропонувала власну автівку на весілля:
Рада, що справа рухається. Між іншим, про рух. Для транспортування з А в В можу запропонувати свою машинку з водієм. Якщо приймається - дай знати, щоб узгодити маршрут і час.
Може є ще щось, чим можу допомогти - маякуй. Флеш-моб - це круто!"
Але чомусь господін Лещенка і решта журналістів-правдолюбів про це не пишуть? Чи багатьох таких депутатів ви можете мені назвати?
Інший закід з боку критиканів - зобов'язання своїм депутатством батькові (до речі, усі тролі скрізь тилдичать одне й те саме, тема обговорення неважлива). На цьому попріщє особливо визначився vitalii_kobzar.
Ні для кого не секрет, що в США міцні позиції має клан Кенеді. Один із перспективних політиків сучасної Америки Мітт Ромні мав батька бізнесмена і губернатора штату Мічіган. Інший перспективний молодий політик-консерватор Ренд Пол має батька конгресмена Рона Пола (список можна продовжувати). Але в США ні в кого не повертається язик обговорювати чим і кому зобов'язаний своїм становищем політик. Для американців головне - результати їхньої роботи.
Але ж українська прогресивна тусівка подібна до натовпу, до бидла, яке говорить не мовою аргументів, фактів. Їм потрібні скандал, кров, бруд тощо.
Вже згадувані інтернет-тролі писали про цілу плеяду українських депутатів, які зобов'язані своїм депутатством батькам. Зокрема, згадали Андрія Шевченко. Але чомусь ніхто не звертає уваги, що Андрій був прекрасним журналістом, отримав прекрасну освіту, володіє іноземними мовами, а пару років тому отримав можливість вчитися на лідерській програмі Єльського університету, куди відбирається зі всього світу 30 осіб (до речі, за цією програмою нещодавно вчився Навальний).
Так в когось батьки більшого досягли, тому можуть більше дати своїм дітям. В тому, що ви чогось не маєте, або чогось не досягли винна не Оробець, Шевченко, а ваші батьки, ось до них і майте претензії.
Мене мало хвилює що і де їсть, на чому їздить, з ким спить депутат. Мені головне його результативність. Якщо я бачу, що є результат роботи - успішні законопроекти, зміни у суспільстві - мені цього достатньо. Мене хвилюють його статики лише тоді, коли виникає питання корупції, казнокрадства, прозелітизму тощо.
А сидіти чекати на депутата-оборванця, яких двох слів зв'язати не зможе - ідіотська утопія.