Ніщеброди проти багатіїв
На нашому порталі вийшов переклад нашумілої статті "6 речей, які багатіям слід припинити казати", яку в англомовному оригіналі переглянули понад 2,5 млн разів.
Ось коротко по пунктам:
- Ну, 500 000 баксів на рік, може, здаються великою сумою - але я не такий уже й багатий.
- Ей, я ТЯЖКО працбвав, щоб отримати те, що маю!
- Якщо я можу, то й ти можеш!
- Ви просто заздрите, бо я це зробив, а ви ні!
- Не треба карати тих людей, які змушують цю країну функціонувати!
- Припиніть просити подачки! Я ніколи ні від кого не отримував допомоги!
Матеріал дійсно убойний - у простій і доступній формі на нескладних прикладах роз'яснюється природа соціальної нерівності.
Особливо сподобалися ці:
1) А пірнути в річку, щоб урятувати дитину, що тоне? За це отримаєш нескінченно менше, ніж за тачдаун під час чемпіонату з американського футболу.
2) Це як поставити слоїк самогону на підлогу вантажного вагону серед десятьох бомжів і сказати їм: “А тепер бийтеся за нього!” Звичайно, серед крові після бійки ви можете сказати кожному з дев’яти, хто програв: “Ей, ти міг би його отримати, якби бився краще!” - й це буде правдою щодо кожного зокрема. Але колективно - ти, вочевидь, прекрасно знав, що дев’ять бомжів не отримають сьогодні бухла. То якого ти вдаєш, що це вони винні, що тільки один із них напився?
Я б хотів зупинитися саме на причині багатства. Так, існує багато різних способів збагатіти - вкрасти, вбити, обдурити, зробити винахід, вигадати соціальну мережу тощо. Завдяки успішній пропаганді США вдалося переконати, що саме вони - країна можливостей, де усі знедолені становляться успішними людьми. Не знаю чи існує статистика щодо тих, хто збанкрутував и зазнав поразки. Думаю, що на одного селфмейдмена прийдеться з сотню невдах. Але це минуле. Карще поговоримо про сучасність.
Мене особисто теж бентежило питання природи успішності. З одного боку мене завжди дратували мажори, а з іншого - не міг терпіти скиглення люмпенів, які хочуть все поділити. Читаючи біографії різних людей (земляків та іноземців) я прийшов до одного висновку - у всьому винні батьки.
Саме батьки є джерелом процвітання успіху і багатства. Водночас, саме вони своїм нехлюйством, ліню, пияцтвом тощо прирікають дітей на жалюгідну долю. Якось їхав в метро і побачив сім'ю - дуже хороший маленький хлопчик із татусем і бабцею. Батько був бухим і в дуже брудному одязі. Мені стало шкода цього пацана, бо 80%, що він не піде вчитися в університет і не стане успішним менеджером або вченим, а повторить сімейний шлях - буде маргіналом.
Фактично батьки - це найкраща матеріалізація передвизначеності і фатальності. Нещодавно я прочитав автобіографію Кондолізи Райс (про це напишу пізніше). І саме через неї я зрозумів природу американського "селфмейдменства" - її батьки фактично присвятили власне життя заради майбутнього успіху доньки. Вони регулярно йшли на жертви та обмеження, щоб Кондоліза вчилася в кращій школі, у кращих вчителів і поступила до університету. Так, це не примітивна особистість, але б її таланти і здібності ніколи б не стали відомі всьому світові.
Тому тут напрошуються декілька висновків, які стосуються кожної сторони - "ніщебродів" і багатіїв. Перші у всіх своїх провалах повинні звинувачувати не стільки капіталізм, як власних батьків. Від предків ми отримуємо скарб - або розкішний будинок з рахунком у банку, або асоціальний статус. Спадщина буває не лише позитивною, спадщиною може бути і прокляття.
Другим, у свою чергу, не варто хизуватися власними досягненнями і успіхом. Ви б ніколи не отримали такого результату без ваших батьків. Так, гарантовано ваша персона якісно відрізнялась від вашого оточення. Проте це в ніякому разі не є запорукою сьогоднішньому вашому статусу.
Унікальність американської (і західної загалом) капіталістичної системи полягає лише в тому, що вона дозволяє більш менш стабільно накопичувати капітал і без особливих регулярних потрясінь. Як виявляється, за кожним успіхом стоїть важка праця прадідів. Хтось пожертвував своїм здоров'ям, соціальним статусом, покинув батьківщину тощо, щоб нащадки мали тої шанс.
Але існує безліч не менш талановитих і обдарованих людей, яким просто ніколи цього шансу не випадало і не випаде, бо мають зовсім іншу "спадщину".