перш ніж взятися до свого звичного авралу, спробую таки написати про Павича. бо він потроху добирається до мого сонячного сплетіння. і якщо він спуститься нижче і народить метеликів у мене в животі, тарганам знову буде що їсти. тож нехай це буде моє чергове зізнання в коханні словам. як завжди недочитами.
завдяки "Пейзажу, намальованому чаєм" можу
(
Read more... )
Comments 2
Reply
Reply
Leave a comment