Ми у бідончик гоним самогончик...
"А самогон у Селезівці женуть прямо на центральній вулиці села" - написав у своєму репортажі один із журналістів, відвідавши Поліський заповідник.
Скажу одразу - не зовсім на центральній, а ближче до ставочка чи річки Болотниці, де сама природа надихає на творчість.
Давайте ж поглянемо на це диво народної науки й техніки зблизька.
В хімічних лабораторіях цей процес називають "перегонка з водяною парою". Нагрівають зовсім не посудину з бражкою, а металевий куб чи цистерну, з якої перегріта водяна пара поступає в бочку з брагою. Брага нагрівається, закипає, і пари спирту по трубці рухаються далі, у сухопарник.
Сухопарник потрібний, щоб бризки (крапельки) із браги не потрапляли у готовий продукт. По суті, це ректифікаційна колона "з однією тарілкою", в якій пари спирту встигають лише один раз кондесуватись і випаруватись (в промислових процесах - більше).
Далі - пари спирту рухаються у бочку з холодною протічною водою і змієвиком - це звичайний водяний холодильник.
Готова продукція - чиста як сльоза, пахуча як...
Настав час її продегустувати.
Для дегустації самогону найкраще використовувати блондинок. Якщо дівчина кривиться, і ручка тягнеться за печеньком - напій потребує очистки. Якщо ж блондинка посміхається і каже страшну для всіх чоловіків фразу "хочу ще", то беріть її прямо тут в якості продукту не сумнівайтесь.
Склад продукції. Ягоди журавлини теж підуть в діло - на настоянки.
Урок закінчено, всі вільні.