Думки вголос

[ja_marjana_mama]

Можливо я вже писала про це, але от зараз нагадалося. Колись давно я летіла літаком. Традиційно боялася і відповідно, коли ми сіли я заплескала. Чоловік, який сидів поруч, так здивовано на мене подивився і каже: "Дєвушка, а ви чьо хлопаєтє?". Кажу, бо ми летіли літаком, що пілот гарно ...  летів, що ми щасливо сіли. А він мене і питає, ким я працюю

Comments

[ja_marjana_mama]

Погоджуюся, що смішно, але якщо тільки це, то... "смішність" хіба це так і погано? А ще є екіпаж. Ну всім їм разом. І коли от виходиш з літака, то не зайве подякувати стюардесам ще раз, як на мене. В цілому я і коли з якогось транспорту виходжу, то дякую І в магазині дякую.

[ja_marjana_mama]

Розумію.

[ja_marjana_mama]

Я то вже точно багато емоцій вихлюпую).
В цілому, як багато літаєш, то менше плескаєш (це я про себе).
Більше плескають у чартерних відпочинкових рейсах. Всередині Європи взагалі цього не зустрічала. Хоча італійці - практично всі як один.

[ja_marjana_mama]

Таке поодиноко трапляється всюди. Проте в чартерах особливо виражено.

[fantoka]

ну, плескання,я так розумію,це чисто моральна підтримка. а от лікарям нашим цього буде явно недостатньо

[ja_marjana_mama]

Якщо це плескання таки в літаках (десь менше, а десь більше) поширена річ, то отже щось воно в собі несе.
Так, з лікарями це складніше. Але це окрема важка тема...

[ja_jalynka]

жлобяра москальська біля тебе сиділа)))

так МАЛО в житті справді позитивних, безпідтекстових моментів... оплески в літаку для мене - один з таких моментів

літаю рідко
але плескаю)))

[ja_marjana_mama]

Ну нарешті хтось ще, хто плескає))).

[ja_jalynka]

тільки так, стаять! :) я говорила конкретно про того мужика
папрашу на свій рахунок не приймати, бо не вірю, що тобі прийде в голову повернутися до сусіда по літаку і спитати - ти чьо хлопаєш?!))))

[ja_marjana_mama]

Є момент: "дякуєте" перед полагодженням справи, чи дякуєте після того, як вже все завершено і результат буде вже і так незмінним. От для мене це велика різниця.

[ja_marjana_mama]

Так що не вітати його взагалі? Ну і вітати також можна по-різному. В цілому нас якось савєцка власть навчила, що ввічливість, чи знаки уваги, це відразу "взятка" і "падхалімства"... Прикро. Хоча це реально добровільно.
Я, для прикладу вважаю, що якщо дитина ввечері спекла тістечка вдома, то почастувати вчительку наступного дня - це гарно. Можна зі сторони думати інше, але як на мене, то це просто гарні стосунки і на якусь оцінку це не має впливати. Пишу з досвіду.