Буде Воля?!
Я сьогодні весь день сама не своя... Читаю новини - плачу, дивлюся новини - плачу... Те, що дієтсья у нас в країні лякає... Я не можу йти на Майдан. Страшно. Насправді страшно... Сьогодні били дітей. Так, трохи старших за мого, але все ще дітей. Мені боязко, що вони не пожаліють нікого. Тобто, якщо я зі своїм малюком буду стояти на їхньому шляху - зметуть. Я не впевнена, що я таки буду відсиджуватися вдома. Чоловік поїхав на Майдан. Я зовсім не своя. Маля спить спокійним сном. Я боюся війни, я боюся революції, я хочу, щоб сон малюка був завжди спокійним і щасливим. Тому чоловік пішов. Сьогодні він за нашу родину. Буде стояти, відстоювати, протистояти... Ми повинні пройти свій шлях. Ми маємо право на зміни, на людяність, на відсутність страху... Але зараз страх заполоняє мене в тому, що буде відбуватись. Гидко читати деякі коментарі і я сподіваюсь, що всі, хто сьогодні на Михайлівській площі стоять там недарма і бидло та безправ'я не будуть на чолі нашої Держави.
З вірою в народ та Україну!!!
З вірою в народ та Україну!!!