(Untitled)

[ivonakostyna]

 Я вже досить довгий час мрію про життя в екопоселенні.Всіх ,хто після цієї фрази дістає тапки - прошу проходити повз.Пост не для вас.Всім же,хто бажає продовжити бесіду - ласкаво прошу.
Так от,досить довго я розмірковувала про життя без інтернету,душу,фотоапарта,телефону,життя без нав"язливого соціуму і тп.І зрозуміла,що я справді хочу переїхати до

Comments

[atanoissapa]

я поважаю тих, хто вибирає екопоселення... Але це якоюсь мірою і слабкість і сила.
Сила - бо люди відмовляються від багатьох задоволень.
Слабкість - бо тікають від оточуючих та людей замість того, щоб вчитись з ними спілкуватись.

І що б там не казали, світогляд у тих, хто живе в екопоселеннях - дуже вузький. Вони не бачать в житті нічого окрім свого дому та городу. Це нецікаво. Як мінімум, вони не мають змоги подорожувати, тож їх бачення світу дуууже обмежене.

В "неволі вибору" теж є багато приємностей та плюсів. Важливо не те, де ти живеш, а як ти ставишся до життя. Завжди можна втекти, але воля від того сильніше не стане.

[ivonakostyna]

згодна,що люди в екопоселеннях розвиваються менше,але туди зазвичай їдуть люди,котрі вже побачили світ.Вони не стільки тікають від соціуму,скільки біжать до природи,до свого дому.

[annika_voin]

я теж часом подумую про те, щоб перебратись в таке поселення. Мабуть, файно так жити і не переживати через соціум. Правда, в такому випадку доведеться забути не лише про проблеми, а й про соціальне забезпечення. лікарню і освіту. Має бути якийсь компроміс.

[ivonakostyna]

для мене найкращим компромісом є життя в селі (не екопоселенні) після отримання освіти.