Для тих, хто має мужність бути вільним
Взагалі то, настрою йти на фестиваль не було: ремонт давно вже проситься завершення, та й у країні грьобана війна. Але коли все-таки вибрався, не раз було ловив себе на думці, що стільки вже давно не посміхався. І пригадалося, коли найперше втрапив до країни мрійників і мрійниць, творчих, вільних. І фест укотре не розчарував.
Хотів відвідати літературну сцену. Здебільшого, заради цього їхав. Брати Капранови і Келя Ликеренко (красивий псевдонім, відверті вірші-)
Ірен, як завше, видавала жарти, також відповідала на питання про виховання власних малюків.
Подібні фести вже самою атмосферою - прекрасне виховання для малят.
На мам і тат з малечею було приємно глянути, направду.)
Серед дорослих теж було чимало публіки хорошої й цікавої.
Були й оригінальні серед люду.
Та й сам засновник атмосферу задавав. Його навіть публічно роздягали. А хто не вірить, нате ось вам пруф:
Оригінальності йому не позичати.)
Банальний чай фасований з пакетика? Забудьте, він не для країни мрій.)
Традиційні козацькі розваги не вибувають жодним чином з популярности.
Дівчата, традиційно, можуть робити фору парубкам.)
Незалежно від віку. І не даремно, бо ж найкращі жінки світу. Хлопці не гірші, просто вважають за резонніше не сперечатися=)
Я ж кажу - не поступаються-) І таки найкращі.
Коли у настрої - неначе янголиці.
Вінком заквітчані обернуться на мавку.
І перед сценою їм сидьма не сидиться, та ще й у день такий, коли Купала.
Було чимало різних сцен, до речі.
І кожен щось знаходив на свій смак.
Бажаючим було чим доганятись-)
І про нову локацію: на мій смак - дуже вдало.
А хто не вірить - знову кілька пруфів.
Місця й розваг було достатньо всім.
Озерний затінок у спеку був доречний.
І мальовничий, попри літню цвіль.
Ще кілька мальовничих аргументів.
У багатьох це місце є улюбленим.
Одна з причин - джерела і купальні. До них, щоправда, цього разу не дійшов.
Бо і без того не встигав на все цікаве.
А відкриттям для багатьох на фесті стала доволі непримітна лаундж-сцена.
Вірніше гурт, що там під вечір виступав. Вони й мене приємно здивували своїм оригінальним укр-трансом. Хоча чого тут дивного, якщо в них електронним серцем є сам Тарас Шевченко (не жартую). Та й барабанщик з гітаристом - Микита і Іван - теж файно грали. Ну а дівчата - Катя і Вікторія - в їх голосах було щось ніби запозичене в сирен античних. Часом мурахи бігали по тілу... Гурт Go-A! Для тих, хто має мужність бути вільним.