Взагалі, в той двір старого Міста зазирнув провідати мозаїчне панно. Декор подібний у радянський час був досить популярним, але така душевність симпатична і проста стрічалася, насправді, досить рідко:
ДХС - дитяча художня студія.
Ескіз панно належить авторству одної зі студійних вихованок - Наді Безруковій, а дата створення - кінець шестидесятих. І до роботи над панно так само долучалися студійці. Виходить, діти виклали панно про те, як діти створюють панно.)
Від однієї пані якось чув, що в студії знаходиться колекція цікавих пластилінових скульптур. Не думав, що побачу ті скульптури, та Зорі того дня були прихильні...)
Два слова ще зазначу про панно: воно поволі губить крихти плоті, руйнуючись синхронно із будинком, в якому тануть, наче воскові, скульптури...
Численність і асортимент колекції справляє враження не менш потужне, аніж занедбаність скульптурного доробку.
Мотиви героїчної козаччини, оживлені майстерною рукою, цей Гоголівський Бульба зараз вигукне: "Куда?! Куда?! Ступайте подгорной дорожкой, что налево, и прыгайте в воду! А то пропадёте ни за что!"
А це вже тема Нагасакі й Хіросіми:
Як вже казав, тематика й асортимент різноманітні:
Збереженість доробку під питанням, багато експонатів вже "не дихає"...
Лишень погляньте на ось цю роботу:
З іншого ракурсу:
І що там за табличка?..
Сьогодні автор - скульптор, академік, заслужений художник і т.д. Він облаштовував колишню "Театральну" і нинішній "Майдан", в тому числі.
Певно, помітили, окрім скульптур цікаві маски. А ось макет Русанівки, дитячий:
Поліна Андріївна, завідувач студії при палаці дітей та юнацтва Печерська, показала сучасні художні роботи студійців:
Космічний котик, як на мене, неповторний:
Ось трохи незакінчених робіт:
Княжі легенди теж, місцями, не завершені:
:
А ця тематика, наразі, вже готова:
"У нас шість кілограмів дипломів" - Поліна Андріївна дістає таки чималий їх кульок. Серед міських та міжнародних нагород знайшлося і таке:
Засновник студії, Наум Йосипович Осташинський, відсвяткував би завтра день народження, якби лишень донині був живий, проте, вже десять літ його немає...
А студія, до речі, післязавтра, відзначить ювілей - 65. Ще молодим, 15-го травня художник вийшов якось в двір з дітьми помалювати на асфальті - отак і почалася студія, що стала знаною й шанованою в світі, окрім, як водиться, своїх лише країв...
Що треба, аби зберегти цей унікальний історичний та культурний спадок?.. Музей створити, аби надихав дорослих і дітей?.. Така ідея вже була, звичайно. Чи вийшло з того щось - ви бачите самі. Хто в цьому винен (а вірніше, зацікавлений) теж, певно, розумієте без мене.
Я не куратор і ні разу не арт-менеджер, тож відповіді чіткої не маю. Але я певен, вона знайдеться гуртом.
Аби лиш добра воля небайдужих...