Спільний погляд, на мою думку, мав би полягати у праві кожного народу шанувати свою історію і не принижувати історію та героїв інших (сусідів). На рівні особистісному -- кожен вільний сповідувати те, що йому до вподоби. У жодному разі спільний погляд не передбачає укладання спільних підручників. Але, на жаль, в Україні наразі немає консенсусу у трактуванні історії чи її героїв. Тому й користають з цього колишні метрополії -- чи то Росія, чи то Польща. З приводу Донецька і Львова -- для мене це аксіома. Поділена Україна -- безперспективна, вона приречена на підлеглість.
І для початку визначитися, чого ми хочемо від майбутнього, куди йдемо, куди нам зась. Оце напівп'яне хитання між двома потугами зв'язує ноги, дезорієнтує і деморалізує
Судячи з того, що серед прихильників застосування слова "геноцид" є такий собі Лєшек Міллєр (колишній член ЦК ПОРП, а тепер лідер "лівих"), все можливо. Про цього персонажа я напишу днями.
Comments 3
(The comment has been removed)
Але, на жаль, в Україні наразі немає консенсусу у трактуванні історії чи її героїв. Тому й користають з цього колишні метрополії -- чи то Росія, чи то Польща.
З приводу Донецька і Львова -- для мене це аксіома. Поділена Україна -- безперспективна, вона приречена на підлеглість.
Reply
(The comment has been removed)
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Leave a comment