Після великої перерви зайшов в жж і побачив ваш оцей пост....Зразу хочу сказати, що аватара у вас на 5 балів!!! :) а на рахунок мережевого щоденника для себе....що тут поганого?...А щоб вас читали, потрібно, щоб вас бачили, а щоб вас бачили потрібно чим по більше знайти тут цікавих людей і потоваришувати з ними....найкращий спосіб залишати свої пости в їхніх жж :)
Дещо про щоденники=)nusienneJuly 9 2007, 09:20:31 UTC
... В мене іспити (мої власні) вже, на щастя, позаду. Тепер ось розглядаю свій диплом, хоча знаю на ньому вже кожну подряпинку=)
Сітьовий щоденник:це справді класно=) Не розумію, навіщо пнутися, удаючи із себе щось таке, чим людина не є насправді. Щоденники пишуться передусім для себе, а хто їх читатиме і як коментуватиме - це вже їхня справа.
У Карпатах, нажаль, жодного разу не була. А хотілося б!=) Може, цієї зими з хлопцем відвідаємо, на лижах покатаємося - він у мене на цьому знається. А школярам дуже пощастило із викладачем, бо Ви не тільки викладаєте їм фізику, але й прищеплюєте їм любов до подорожей. Якщо б мене так хтось вчив, може, і я б фізику знала краще, ніж так як зараз=)
Re: Дещо про щоденники=)igor58July 10 2007, 10:59:07 UTC
Дякую за добрі слова на мою адресу. Сподобалась і думка про щоденник, писати треба для себе, хоча це вибір кожної людини зокрема. Хтось , можливо, хоче писати для людей. Це право кожного. Я ще в роздумах. Щодо мандрівок, то мандрую давненько, із студентських часів. У мене в групі кращий товариш був з Гуцульщини. Я кілька разів побував у Карпатах . А потім після закінчення вузу сам напросився на роботу у глухе карпатське село.Хоча міг залишитись на роботі тут, на місці. І зовсім не жалкую. Колишні учні стали справжніми друзями. Щодо роботи, то учительська робота - моє покликання. На іншій стезі себе не уявляю. принципів небагато . головні такі: не учні для вчителів, а вчителі для учнів; кожна дитина -особистість; хочеш, щоб любили твій предмет - будь цікавий своїм школярам. А Карпати треба їхати і не раз. І на на день, а помандрувати кілька днів. І гори більше не відпустять тебе. якщо маєш можливість, я б радив влітку поїхати.
Comments 4
Reply
Reply
Сітьовий щоденник:це справді класно=)
Не розумію, навіщо пнутися, удаючи із себе щось таке, чим людина не є насправді.
Щоденники пишуться передусім для себе, а хто їх читатиме і як коментуватиме - це вже їхня справа.
У Карпатах, нажаль, жодного разу не була.
А хотілося б!=)
Може, цієї зими з хлопцем відвідаємо, на лижах покатаємося - він у мене на цьому знається.
А школярам дуже пощастило із викладачем, бо Ви не тільки викладаєте їм фізику, але й прищеплюєте їм любов до подорожей.
Якщо б мене так хтось вчив, може, і я б фізику знала краще, ніж так як зараз=)
Reply
Щодо мандрівок, то мандрую давненько, із студентських часів. У мене в групі кращий товариш був з Гуцульщини. Я кілька разів побував у Карпатах . А потім після закінчення вузу сам напросився на роботу у глухе карпатське село.Хоча міг залишитись на роботі тут, на місці.
І зовсім не жалкую. Колишні учні стали справжніми друзями.
Щодо роботи, то учительська робота - моє покликання. На іншій стезі себе не уявляю. принципів небагато . головні такі: не учні для вчителів, а вчителі для учнів; кожна дитина -особистість; хочеш, щоб любили твій предмет - будь цікавий своїм школярам.
А Карпати треба їхати і не раз. І на на день, а помандрувати кілька днів. І гори більше не відпустять тебе.
якщо маєш можливість, я б радив влітку поїхати.
Reply
Leave a comment