Ніч яка місячна, ясная, зоряна, видно, хоч голки збира-а-а-ай

[i_m_ho]

Мы сейчас с Тирлей поем, завываем:

Click to view

Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядемо вкупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
Стелеться в полі туман.

Ти не лякайся, що босії ніженьки
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - ні вітру, ні хмар…
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.