Колись із цього вийде натхненна історія

[hudozhnytsya]

Сьогодні я прокинулася з думкою про те, що колись із того всього вийде некепська така, дуже надихаюча історія. Колись, коли все це буде позаду, коли ми подолаємо труднощі й випробування - і вийдемо на нову гору з піднесеною головою

Comments

[xtosjko]

Дякую тобі....

[hudozhnytsya]

:-*

[snigynka]

якщо слизько, нікуди не ходи. роби руханку вдома. подивись може в неті, які вправи для вагітних підходять і роби для того, щоб кров рухалась
і все буде добре - вагітні такі вразливі :) тому сльози, то нормально

[sofka_jazz]

крок за кроком рухайтеся вперед, в житті воно всяке буває! Молодці що вмієте побачити перспективу і покластися на Його волю. Коли ми вселилися в нашу квартиру, я була на 6 міс. з Олежиком в пузику і у нас тут також були страшні проблеми з побутом, не було ліжка, ми спали просто на матрацах розкинутих посеред кімнати. Не було кухні взагалі, це була пуста кімната з трубою, без крана. Добре, що плита була. Потрохи ми обживалися як могли і зараз продовжуємо це робити з радістю згадуючи ці тимчасові незручності. Потрохи і ремонт навчилися самі робити і меблі крутити і ще купу усього. Господарі, нє?

[sunshine_blues]

Надійко, а що з кухнею? Де ти готуєш?
В мене тут теж кухні, такої як хотілося б, немає...
Сьогодні ходила продуктовою крамницею та роздивлялася усілякі італійськи макарони... бо дуже люблю пасту... і думала, як же ж хочеться хоч маленьку, але затишну кухню :)
Обіймаю тебе :)

[hudozhnytsya]

кухня є, але ж ми не самі живемо, а з бабусею. а так хочеться мати СВОЮ кухню! :-)

[sunshine_blues]

отож... чудово розумію... :)

[rysika]

Так і буде ) попереду у вас багато світла і радості )