Так от. Пішов я якось асистувати на апендектомію. Симпатична дівчина, років 14, хворіє біля 19 годин.
Робимо розріз, випот
у значного нема. Знаходимо сліпу кишку, але апендикс розташований не типово, а за цією сліпою - ретроцекально, між сліпою і спиною. Таке положення не тільки змінює дещо клініку, але і затруднює виведення апендикса нагору. Подолали ми цю проблему, але зовні відросток не виглядав на ті кляті 19 годин, максимум на 5-6! А це означає, що проблема десь в іншому місці. Почався захоплюючий епізод під назвою "мотання".В рану за допомогою пінцета і серветки на поверхню витягається весь тонкий кишечник, який в цьому віці уже досягає біля 4 м. Ну і знаходимо
дивертикул Меккеля.Він таки добряче змінений. Видалили його. Вчитель мій вже збирається живіт закривати, а ми з сестрою: "Давайте яєчники подивимось". Ідемо вниз, а там опачькі -
апоплексія яєчника! І тут для мене почалось найважче. Розрив був на задній поверхні. Спробуйте двома руками розірвати до середини апельсин, отак це виглядало, але діаметр біля 3 см. Поки хірург зашивав тканину, яка прорізалась ниткою, я тримав той яєчник розривом догори і старався не відірвати його. Вимили живіт від крові, зашили. Всьо закінчилось добре.