Костянтин Рахно: Про кого говорить Ахмед ібн Фадлан?

[kostyantyn1979]

Originally posted by kostyantyn1979 at Костянтин Рахно: Про кого говорить Ахмед ібн Фадлан?

Є в арабського посла Ахмеда ібн Фадлана, котрий 921 року став свідком поховання неодруженого знатного воїна-руса, один цікавий момент, що раніше не отримував витлумачення ні в антинорманістів, ні в норманістів:

«І ось коли помер той муж, про якого я згадав раніше, то

Comments

[tin_tina]

Власне, посмертне одруження не тільки парубка: якщо помирала неодружена дівчина, її теж ховали в шлюбній сукні.

[kostyantyn1979]

Тіно, посмертне одруження дівчини було набагато ширшим - парубка ж лише в українців, сербів і частково білорусів.
Буду радий питанням, подальшим зауваженням, контраргументам. Може, десь у художній літературі є паралелі якісь?

[tin_tina]

А чому така несиметричність? А, зрозуміла! Одруження для дівчини відігравало роль ініціації, без нього вона, можливо, взагалі не вважалася людиною.
Щодо літературних паралелей, то в першу чергу згадується опис відповідного обряду в романі Білика "Меч Арея", там, правда, ніякого "виконання дружком шлюбних обов"язків" нема і взагалі нема особи, яка б виконувала хоч якісь подібні функції. А дружки (жінчого роду) є.
"Жони голосили й голосили. Біла стариця, запнута чорним полотком, з'явилася посеред голосільниць несподівано. За нею дві молодиці (О! упс, за нашими традиціями, дружкою могла бути тільки неодружена дівчина, не молодиця) вели попід руки наречену жону. Її вже перебрали, й тепер вона була в дівочій сорочці з яскраво мережаною душею та рукавами, в дорогому заморському полотку на розпущених русявих косах, уся в намисті, золотих і срібних обручах, яскравому наруччі з золота, срібла та єюпетського скла, на ногах, які нетвердо ступали по землі, жовтіли гарні скоряні черевії. Жону підвели до напівзакладеної колоддям ями, й біла стариця

[kostyantyn1979]

Ну це знаю, це з Фадлана, як в "Мисленому дереві" Шевчука чи "Поїдачах мерців" Майкла Крічтона ("Тринадцятий воїн"). Але чи є десь згадки про посмертне заручення в Галичині ХІХ-початку ХХ століття?

[movie_slavic]

Дякую за цікаву статтю.

[telesyk]

Є в арабського посла Ахмеда ібн Фадлана, котрий 921 року

Эти басни впервые опубликовал немец Френ в 1823 году. Откуда он их взял - никому не известно. Наверное когда преподавал в Казанском универе, дал студентам задание поискать этнографических метериалов в своих аулах во время летних каникул. Вот кто-то из студентов и "нашёл".