Геноцид українців поляками у фотографіях
АКівці на фоні палаючого села Сагринь.
Тіла українців, помордованих загоном Народових сил збройних . с. Верховина, Красноставський повіт, 6 червня 1945 р.
Вбито до 200 українців.
Поляк на фоні вбитих у с. Верховини українців.
Село Верховина. Вбиті українці.
Село Верховина. Вбиті українці.
Село Верховина. Вбиті українці.
На Волині вже в 1942 році діяли радянські, більшовицькі партизани, а в загонах радянських партизан було багато поляків. Навіть в книгах такого польського "історика" як В. Поліщук можна знайти про це інформацію.
Джерело: http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=8&t=12813&sid=838b590a29c29d3676bba53907cdba60&start=0
Різанина українців поляками в селі Туличев
http://history-ukraine.livejournal.com/30326.html
http://history-ukraine.livejournal.com
Поляки вчерговий раз на сенаті (парламенті) прийняли рішення з засудженням та звинуваченням ОУН-УПА в геноциді поляків. При цьому злочинні дії АК та інших збройних польских формувань проти українців ними замовчуються або виправдовуються як "відплатні акції".
Поляки вимагають вибачення і свої польські напади на українські села разом з паленням українських сіл та мордуванням українського населення називають "відплатними акціями". То що, поляки вважають, що вони недовідплатили чи не повністю відплатили українцям раз вони ще тепер вимагають і вибачення? Логічно, вимагати вибачення можна тільки в тому випадку, коли б поляки не палили українські села та не вбивали українців.
Поляки чомусь забувають про деякі неув'язки пов'язані з їхньою теорією "відплатних акцій". Ще можна зрозуміти, що поляки, які постраждали від українських нападів, відплачували українцям, причетним до тих нападів на поляків. Але ніяк не можна зрозуміти, яке відношення мали українці Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини та інших українських земель до "Волинської різанини", яким поляки, як вони висловлюються, "відплачували" . Українські села тих земель, яким поляки "відплачували" за Волинь та "превентивно відплачували", знаходились за десятки та сотні кілометрів від Волині. Польські історики вже дійшли до маразму, називаючи, наприклад, знищення поляками Сагрині та навколишніх сіл
(Майже в той самий час, крім села Сагринь, поляки знишили ряд інших навколишніх сіл на Холмщині: (Турковичі, Сліпче, Космів, Витків, Телятин, Крилів, Техобіж, Козодове, Міняне, Масловичі, Шеховичі, Ласків, Прогоріле, Новосілки. Паска, Невірків, Конюхи, Рудка, Модринь, Чесники та інші )) превентивно-відплатними акціями ( http://zgroup.com.ua/article.php?articleid=3000 ) , тобто, треба розуміти, поляки відплачували авансом наперед, очікуючи нападів УПА на польські села на тих теренах, де УПА практично не діяла і не могла навіть організувати хоч якийсь найменший захист українських сіл перед польськими нападами. Так само поляки не можуть пояснити, за що відплачувала на Волині пригнана з Польщі польська допоміжна поліція. З польської аргументації виглядає, наче ті поляки, які служили в присланій з Генерал Губернаторства допоміжній поліції, могли якимось чином постраждати від нападів на волинські польські села.
Що стосується дитячої аргументації " хто почав ", то навіть можна розглядати напади на початку війни блукаючих частин розбитого польського війська та КОПу на українські села в 1939 р.:
↑ Revolution from Abroad: The Soviet Conquest of Poland's Western Ukraine and Western Belorussia by Jan T. Gross. pages 18-21
↑ ОБПАЛЕНА ВОГНЕМ СВОБОДА https://archive.md/P7qT4
↑ І. Кедрин-Рудницький Причини упадку Польщі. ст. 282-285. Фотографія українських жертв погрому у вересні 1939 р. між ст. 272 та 273 цієї книги. https://diasporiana.org.ua/politologiya/14284-homo-politicus-prichini-upadku-polshhi/
http://web.archive.org/web/20211030200928/https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/14284/file.pdf
Або навіть вбивства українців на Холмщині в 1941-43 р., про які навіть згадував маразматик-"історик" Віктор Поліщук у своїх українофобних "писаннях".
"- Польська сторона наголошує: кількість жертв з двох сторін непорівняльна. Згідно з дослідженнями, якими оперують польські історики, йдеться про понад сто тисяч убитих з боку Польщі та кілька тисяч загиб-лих українців.
- Якщо порівнювати цифри, то виявиться багато цікавих речей. Говорять про 60, 100, а інколи навіть 200 тисяч поляків, що загинули від рук українців. Але поляки уклали іменні списки - там понад 36 тисяч жертв. Водночас польська сторона заявляє, що поляки вбили лише 2-3 тисячі українців. Згідно з українськими підрахунками, серед волинських українців було не менше восьми, або й навіть 13 тисяч загиб-лих ( тільки на Волині ). Між цифрами 13 і 36 тисяч зовсім інша різниця, ніж між двома і двома сотнями тисяч. Крім цього, поляки часто намагаються вибілювати злочини, котрі вчинила їхня сторона. Єва Семашко, яка тривалий час вивчає волинські події, запропонувала вживати дивовижний термін: «превентивні акції відплати». Це коли поляки напали на українців першими, повбивали їх, але трактувати це треба як самооборону! Хіба не нонсенс? "
https://archive.md/FMZjl
Приклад того, як поляки "превентивно відплачували" :
"70 рокiв тому польські націоналісти розстрiляли 104 мешканців села Красний Сад, що на Волинi
Вiд села сьогоднi залишилося лише три хати i криниця. Саме бiля неї i стояла та клуня, де далекого 1943 року знищили 103 селян. 104-м став житель iз сусiднього села, який того трагiчного дня прийшов у Красний Сад..."
http://expres.ua/digest/2013/04/04/86437-70-rokiv-tomu-polski-nacionalisty-rozstrilyaly-104-meshkanciv-sela-krasnyy
https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/statti/tragediya-krasnogo-sadu
Крім того, польські історики часто значно перебільшують власні втрати. Для всіх, кого цікавить, інформація щодо кількості вбитих поляків на Волині від "істориків" Семашків з їхньої книги "Людобойство":
https://archive.md/BB3Sl
Пораховано ними 36 543 - 36 750 вбитих поляків, але вони вважають реальне число вбитих більшим, 50 000-60 000 осіб.
Liczba osób, które zginęły w określonym, choćby w przybliżeniu, czasie i miejscu (np. na terenie powiatu), i gdzie liczba zamordowanych dla wykazanych w pracy zdarzeń jest podana, wynosi co najmniej 36 543-36 750 Polaków (Tab. 5). Rzeczywista liczba zamordowanych jest wyższa i według naszego szacunku wynosi 50 000-60 000 osób.
Тобто, зв'язок між тими цифрами такий:
36 543-36 750 + ? = 50 000-60 000
Порівнайте цифри: з однієї сторони ними наче відносно точно порахована кількість загиблих поляків, що становить за їхніми даними 36 543-36 750, а з іншої сторони вони просто собі вважають, що число вбитих поляків на Волині становить 50,000 - 60,000 . Книга наче істориків Владислава та Єви Семашко з назвою "Людобойство" в Польщі називають фундаментальною та монументальною, у якій, за твердженям поляків, нагруновніше, найглибше та найточніше досліджено "Волинську різню".
Ще раніше Владислав Семашко разом з істориком Ю. Туровським у книзі "Злочини українських націоналістів щодо ліквідації польської людності на Волині 1939-1945". подавали ще більшу цифру 60-70 тысяч вбитих. Тепер вона помітно змаліла... А такі "історики" , як Прус та Корман навіть подавали ще більші цифри, як 200 тисяч чи навіть 500 тисяч вбитих поляків на Волині, при тому, що такої кількості поляків як 500 тисяч навіть ніколи не проживало на Волині, а десятки тисяч поляків було ще раніше совком вислано в Сибір та виїхало у Польщу під час війни.
Один невеликий, але яскравий приклад, як "історики" Владислав та Єва Семашки "рахували", а точніше - фальсифікували, кількість загиблих поляків у Ковельському повіті у 39-му році:" Рівненський історик Андрій Жив’юк пригадує приклад саме такого пересмикування фактів, який навів у своїй монографії «Армія крайова і УПА» визнаний польськими колами український дослідник Ігор Ільюшин. Йдеться про випадок фізичного знищення близько десятка агентів польських спецслужб у Ковельському повіті у 39-му році, описаний у відомому мартиролозі Єви й Адама Семашків. Автори покладають вину за злочин на Організацію українських націоналістів. Натомість Ігор Ілюшин віднаходить записку про цей випадок тодішнього наркома внутрішніх справ Української РСР до Лаврентія Берії. «Дійсно, подібне мало місце, - каже Ігор Ілюшин. - Але в одному з сіл зібралися колишні члени КПЗУ, які відкрили архів польської поліції, котрий не встигли забрати, і там були імена конфідентів, а серед них були й поляки, й українці, і євреї - різні люди. І вирішили влаштувати над ними суд. І вони тих людей зібрали, й винесли над ними вирок - за те, що вони були конфідентами польської поліції. Члени КПЗУ - підкреслюю - це зробили. Їх там убили й закопали. Потім, коли вже НКВД розслідували цю справу, то вони дійшли до суті. Резюме було таке, що, в принципі, притягати до відповідальності їх не варто, бо це дійсно були конфіденти, тож це акт справедливої помсти. І на цьому поставили крапку. Така доповідна Сєрова Берії. То куди ми маємо записати цих людей, на чиє конто маємо записати - НКВД, яке схвалило ці дії членів КПЗУ, чи на націоналістів, як це зробили Семашки?
https://archive.md/0apFw
Інші наші краєзнавці та історики ( Ольховський, Царух та інші ) спростовують "історичне відкриття" польських "істориків" : Семашки також включили у кількість польських жертв ( 36 543-36 750 ) вбитих польськими бойовиками та польською поліцією українців Волині.
Раніше поляки кричали про напад на 150 польких сіл 11 липня 1943, а тепер вони вже пришуть про 100 польських сіл, атакованих силами ОУН-УПА. А В'ятрович показав, що ОУН-УПА не володіла в той час такими великими силами, щоб одночасно могла атакувати аж 100 польських сіл, беручи ще до уваги і те, що і в поляків також були свої озброєні загони самоборони, радянська партизанка на їхній стороні та польська допоможна поліція на службі німців, яка за даними того ж Михайла Подворняка та Тараса Бульби-Боровця, нерідко за кожне польське село спалювала аж п'ять українських сіл, і з якими ОУН-УПА не могла дати собі ради. Михайла Подворняка та Тараса Бульби-Боровця польські історики часто цитують як об'єктивних свідків тогочасних подій. Крім того, така велика операція ОУН-УПА ( одночасна атака аж на 100 сіл!), якщо б вона відбулася, не могла б бути не поміченою різними ворожими силами на Волині і не могла б бути не відображеною у їхніх документах. Однак про неї зовсім не знайдено даних, ні в радянських, ні в німецьких, ні в польских, ні в документах ОУН-УПА. Є тільки відомості, що 11-12 липня було атаковано десь приблизно дванадцять польських сіл.
Польські історики послуговуються подвійними стандартами: вбивства поляків силами ОУН-УПА вони називають геноцидом, а вбивства українців польськими АК, БХ та іншими польськими силами - відплатними акціями (http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/07/8/129492/ , https://archive.md/UAWTU ). Не має жодного значення для визначення геноциду чи вбивства носили організований чи не організований характер. Польські історики просто напросто створили своє визначення поняття "геноцид", у якому вони самі від себе ввели фактор організованості вбивств, від якого наче залежить чи вбивства можна називати геноцидом, чи ні. Бо тільки таким чином можна "відмазати" поляків від злочину геноциду над українцями. Якщо ж почитати згаданого Михайла Подворняка, то він також описує мотиви сліпої відплати полякам українцями за їхні злочини.
Гжегож Мотика і його подвійні стандарти
Українці прийняли чи "проковтнули" польські цифри завищених польських та применшених українських втрат, тому перші питання про геноцид українців поляками не
піднімали. На жаль, поляки випередили українців в темі дослідження "Волинської різанини", тому дослідження наших "у відповідь" істориків не мають такого авторитету та
популярності як польські. Але українські історики, зокрема Пущук
http://ipress.ua/news/istoryk_bilshe_12_tysyach_ubytyh_polyakiv_pid_chas_volynskoi_tragedii__tse_ne_genotsyd_19807.html , https://archive.md/bGLvx в своїй книзі, наголошують, що поляки значно перебільшили власні втрати та применшили кількість українських втрат. Навіть деякі високі польські чинники розуміють абсурдність польських звинувачень у "геноциді" та абсурдність польської концепції "відплатних акцій", якою вони незграбно та смішно намагаються "відмазати" поляків від злочинів: http://www.istpravda.com.ua/short/2013/06/26/127382/ ,
https://archive.md/ET2WL .Поляки умудряються майже одночасно називати ОУН-УПА злочинцями та виправдовувати NSZ "Національні збройні сили" http://www.istpravda.com.ua/short/2012/11/19/100467/ , https://archive.md/wip/nB0CX які вбивали українців та євреїв. Українські села тих земель, яким поляки "відплачували" за Волинь та "превентивно відплачували", знаходились за десятки та сотні кілометрів від Волині. Польські історики вже дійшли до маразму, називаючи, наприклад, знищення поляками Сагрині та навколишніх сіл (Майже в той самий час, крім села Сагринь, поляки знишили ряд інших навколишніх сіл на Холмщині: (Турковичі, Сліпче, Космів, Витків, Телятин, Крилів, Техобіж, Козодове, Міняне, Масловичі, Шеховичі, Ласків, Прогоріле, Новосілки. Паска, Невірків, Конюхи, Рудка, Модринь, Чесники та інші )) "превентивно- відплатними акціями" , "попереджувальними акціями відплати" ( http://zgroup.com.ua/article.php?articleid=3000 ) , тобто, треба розуміти, поляки відплачували авансом наперед, очікуючи нападів УПА на польські села на тих теренах, де УПА практично не діяла і не могла навіть організувати хоч якийсь найменший захист українських сіл перед польськими нападами. Так само поляки не можуть пояснити, за що відплачувала на Волині пригнана з Польщі польська допоміжна поліція. З польської аргументації виглядає, наче ті поляки, які служили в присланій з Генерал Губернаторства допоміжній поліції, могли якимось чином постраждати від нападів на волинські польські села.
http://history-ukraine.livejournal.com/24874.html Як же при цьому треба тепер дивитись на брехню Гжегожа Мотики: "Дослідження засвідчують, що командування АК прагнуло обмежувати відплатні акції до абсолютного мінімуму, бодай через негативну реакцію світової громадської думки"
http://www.ji.lviv.ua/n74texts/Motyka_Sproba_pidvedennya_pidsumku.htm , https://archive.md/1XipG коли напади на ці села Холмщини відбулися скоординовано та організовано, приблизно майже в той же час, що і напад на село Сагринь? На подвійні стандартами Гжегожа Мотику напевно надихнула відома книга з фальсифікаціями від Єви та Владислава Семашко з насвою
"Людобойство", на яку він почав інтенсивно покликатися в останні роки, як на достовірне джерело інформації. Але коли Мотиці показують, що українці як і поляки опинялися в таких
самих обставинах , то він всього-навсього відмовляється від подальшого роз'яснення своєї позиції:
http://zik.ua/ua/news/2013/05/30/411412 , https://archive.md/w8X9r , http://www.wz.lviv.ua/ukraine/123124 , https://archive.ph/6sYJo Можна лише с хвально сприймати слова Гжегожа Мотики: "це його суб’єктивне бачення цих подій і що вони, радше, «не переконають одне одного»" Раніше Гжегож Мотика визнавав, що поляки вбили 15-20 тис. українців http://www.ji.lviv.ua/n28texts/motyka2.htm , https://archive.ph/EmbVB а тепер він пише про 10-15 тис. українців
http://www.ji.lviv.ua/n74texts/Motyka_Sproba_pidvedennya_pidsumku.htm , https://archive.ph/8yiKM . Як і майже всі польські "історики" завищує польські жертви та занижує українські жертви. В попередній статті Мотика враховував українські жертви від польської допоміжної поліції, у наступній статті він вже українські жертви від польської допоміжної поліції - НЕ враховує. Цікаво - чому? Може тому в другій статті кількість вбитих українців від рук поляків є меншою, бо Мотика не враховує жертви польської поліції на службі у німців? Поляки ж рахують польські жертви
від рук української поліції та дивізії Галичина. Знову подвійний стандарт. В першій статті Гжегож Мотика покликається на книгу Михайла Подворняка "Вітер з Волині" (
http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=8&t=12813 , https://archive.ph/k6n1T , https://archive.ph/mPmhM ) тим самим визнаючи її за достовірне джерело. А останнім часом Гжегож
Мотика чомусь "забуває", що Михайло Подворняк у своїй книзі описує, що українці на Волині вбивали поляків з мотивів помсти за масові напади польської допоможної поліції на
українські села. Тобто українці керувались мотивами помсти, коли вбивали поляків на Волині, а не мотивами навмисного винищення польського населення. Про відплатні акції українців полякам за їхні злочини також можна знайти інформацію в українській історіографії ОУН- УПА, в спогадах
http://web.archive.org/web/20140224151232/http://lib.oun-upa.org.ua/neskorena/r08.html , І навіть в документах ОУН-УПА:
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/2805/ , https://archive.md/ft4GN
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/2806/ , https://archive.ph/2Fpt7
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/9314/ , https://archive.ph/tloUa
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/2809/ , https://archive.md/lXsGe
Продовження теми можна знайти в коментарях цієї теми та в інших постах цього журналу.
Тіла українців, помордованих загоном Народових сил збройних . с. Верховина, Красноставський повіт, 6 червня 1945 р.
Вбито до 200 українців.
Поляк на фоні вбитих у с. Верховини українців.
Село Верховина. Вбиті українці.
Село Верховина. Вбиті українці.
Село Верховина. Вбиті українці.
На Волині вже в 1942 році діяли радянські, більшовицькі партизани, а в загонах радянських партизан було багато поляків. Навіть в книгах такого польського "історика" як В. Поліщук можна знайти про це інформацію.
Джерело: http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=8&t=12813&sid=838b590a29c29d3676bba53907cdba60&start=0
Різанина українців поляками в селі Туличев
http://history-ukraine.livejournal.com/30326.html
http://history-ukraine.livejournal.com
Поляки вчерговий раз на сенаті (парламенті) прийняли рішення з засудженням та звинуваченням ОУН-УПА в геноциді поляків. При цьому злочинні дії АК та інших збройних польских формувань проти українців ними замовчуються або виправдовуються як "відплатні акції".
Поляки вимагають вибачення і свої польські напади на українські села разом з паленням українських сіл та мордуванням українського населення називають "відплатними акціями". То що, поляки вважають, що вони недовідплатили чи не повністю відплатили українцям раз вони ще тепер вимагають і вибачення? Логічно, вимагати вибачення можна тільки в тому випадку, коли б поляки не палили українські села та не вбивали українців.
Поляки чомусь забувають про деякі неув'язки пов'язані з їхньою теорією "відплатних акцій". Ще можна зрозуміти, що поляки, які постраждали від українських нападів, відплачували українцям, причетним до тих нападів на поляків. Але ніяк не можна зрозуміти, яке відношення мали українці Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини та інших українських земель до "Волинської різанини", яким поляки, як вони висловлюються, "відплачували" . Українські села тих земель, яким поляки "відплачували" за Волинь та "превентивно відплачували", знаходились за десятки та сотні кілометрів від Волині. Польські історики вже дійшли до маразму, називаючи, наприклад, знищення поляками Сагрині та навколишніх сіл
(Майже в той самий час, крім села Сагринь, поляки знишили ряд інших навколишніх сіл на Холмщині: (Турковичі, Сліпче, Космів, Витків, Телятин, Крилів, Техобіж, Козодове, Міняне, Масловичі, Шеховичі, Ласків, Прогоріле, Новосілки. Паска, Невірків, Конюхи, Рудка, Модринь, Чесники та інші )) превентивно-відплатними акціями ( http://zgroup.com.ua/article.php?articleid=3000 ) , тобто, треба розуміти, поляки відплачували авансом наперед, очікуючи нападів УПА на польські села на тих теренах, де УПА практично не діяла і не могла навіть організувати хоч якийсь найменший захист українських сіл перед польськими нападами. Так само поляки не можуть пояснити, за що відплачувала на Волині пригнана з Польщі польська допоміжна поліція. З польської аргументації виглядає, наче ті поляки, які служили в присланій з Генерал Губернаторства допоміжній поліції, могли якимось чином постраждати від нападів на волинські польські села.
Що стосується дитячої аргументації " хто почав ", то навіть можна розглядати напади на початку війни блукаючих частин розбитого польського війська та КОПу на українські села в 1939 р.:
↑ Revolution from Abroad: The Soviet Conquest of Poland's Western Ukraine and Western Belorussia by Jan T. Gross. pages 18-21
↑ ОБПАЛЕНА ВОГНЕМ СВОБОДА https://archive.md/P7qT4
↑ І. Кедрин-Рудницький Причини упадку Польщі. ст. 282-285. Фотографія українських жертв погрому у вересні 1939 р. між ст. 272 та 273 цієї книги. https://diasporiana.org.ua/politologiya/14284-homo-politicus-prichini-upadku-polshhi/
http://web.archive.org/web/20211030200928/https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/14284/file.pdf
Або навіть вбивства українців на Холмщині в 1941-43 р., про які навіть згадував маразматик-"історик" Віктор Поліщук у своїх українофобних "писаннях".
"- Польська сторона наголошує: кількість жертв з двох сторін непорівняльна. Згідно з дослідженнями, якими оперують польські історики, йдеться про понад сто тисяч убитих з боку Польщі та кілька тисяч загиб-лих українців.
- Якщо порівнювати цифри, то виявиться багато цікавих речей. Говорять про 60, 100, а інколи навіть 200 тисяч поляків, що загинули від рук українців. Але поляки уклали іменні списки - там понад 36 тисяч жертв. Водночас польська сторона заявляє, що поляки вбили лише 2-3 тисячі українців. Згідно з українськими підрахунками, серед волинських українців було не менше восьми, або й навіть 13 тисяч загиб-лих ( тільки на Волині ). Між цифрами 13 і 36 тисяч зовсім інша різниця, ніж між двома і двома сотнями тисяч. Крім цього, поляки часто намагаються вибілювати злочини, котрі вчинила їхня сторона. Єва Семашко, яка тривалий час вивчає волинські події, запропонувала вживати дивовижний термін: «превентивні акції відплати». Це коли поляки напали на українців першими, повбивали їх, але трактувати це треба як самооборону! Хіба не нонсенс? "
https://archive.md/FMZjl
Приклад того, як поляки "превентивно відплачували" :
"70 рокiв тому польські націоналісти розстрiляли 104 мешканців села Красний Сад, що на Волинi
Вiд села сьогоднi залишилося лише три хати i криниця. Саме бiля неї i стояла та клуня, де далекого 1943 року знищили 103 селян. 104-м став житель iз сусiднього села, який того трагiчного дня прийшов у Красний Сад..."
http://expres.ua/digest/2013/04/04/86437-70-rokiv-tomu-polski-nacionalisty-rozstrilyaly-104-meshkanciv-sela-krasnyy
https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/statti/tragediya-krasnogo-sadu
Крім того, польські історики часто значно перебільшують власні втрати. Для всіх, кого цікавить, інформація щодо кількості вбитих поляків на Волині від "істориків" Семашків з їхньої книги "Людобойство":
https://archive.md/BB3Sl
Пораховано ними 36 543 - 36 750 вбитих поляків, але вони вважають реальне число вбитих більшим, 50 000-60 000 осіб.
Liczba osób, które zginęły w określonym, choćby w przybliżeniu, czasie i miejscu (np. na terenie powiatu), i gdzie liczba zamordowanych dla wykazanych w pracy zdarzeń jest podana, wynosi co najmniej 36 543-36 750 Polaków (Tab. 5). Rzeczywista liczba zamordowanych jest wyższa i według naszego szacunku wynosi 50 000-60 000 osób.
Тобто, зв'язок між тими цифрами такий:
36 543-36 750 + ? = 50 000-60 000
Порівнайте цифри: з однієї сторони ними наче відносно точно порахована кількість загиблих поляків, що становить за їхніми даними 36 543-36 750, а з іншої сторони вони просто собі вважають, що число вбитих поляків на Волині становить 50,000 - 60,000 . Книга наче істориків Владислава та Єви Семашко з назвою "Людобойство" в Польщі називають фундаментальною та монументальною, у якій, за твердженям поляків, нагруновніше, найглибше та найточніше досліджено "Волинську різню".
Ще раніше Владислав Семашко разом з істориком Ю. Туровським у книзі "Злочини українських націоналістів щодо ліквідації польської людності на Волині 1939-1945". подавали ще більшу цифру 60-70 тысяч вбитих. Тепер вона помітно змаліла... А такі "історики" , як Прус та Корман навіть подавали ще більші цифри, як 200 тисяч чи навіть 500 тисяч вбитих поляків на Волині, при тому, що такої кількості поляків як 500 тисяч навіть ніколи не проживало на Волині, а десятки тисяч поляків було ще раніше совком вислано в Сибір та виїхало у Польщу під час війни.
Один невеликий, але яскравий приклад, як "історики" Владислав та Єва Семашки "рахували", а точніше - фальсифікували, кількість загиблих поляків у Ковельському повіті у 39-му році:" Рівненський історик Андрій Жив’юк пригадує приклад саме такого пересмикування фактів, який навів у своїй монографії «Армія крайова і УПА» визнаний польськими колами український дослідник Ігор Ільюшин. Йдеться про випадок фізичного знищення близько десятка агентів польських спецслужб у Ковельському повіті у 39-му році, описаний у відомому мартиролозі Єви й Адама Семашків. Автори покладають вину за злочин на Організацію українських націоналістів. Натомість Ігор Ілюшин віднаходить записку про цей випадок тодішнього наркома внутрішніх справ Української РСР до Лаврентія Берії. «Дійсно, подібне мало місце, - каже Ігор Ілюшин. - Але в одному з сіл зібралися колишні члени КПЗУ, які відкрили архів польської поліції, котрий не встигли забрати, і там були імена конфідентів, а серед них були й поляки, й українці, і євреї - різні люди. І вирішили влаштувати над ними суд. І вони тих людей зібрали, й винесли над ними вирок - за те, що вони були конфідентами польської поліції. Члени КПЗУ - підкреслюю - це зробили. Їх там убили й закопали. Потім, коли вже НКВД розслідували цю справу, то вони дійшли до суті. Резюме було таке, що, в принципі, притягати до відповідальності їх не варто, бо це дійсно були конфіденти, тож це акт справедливої помсти. І на цьому поставили крапку. Така доповідна Сєрова Берії. То куди ми маємо записати цих людей, на чиє конто маємо записати - НКВД, яке схвалило ці дії членів КПЗУ, чи на націоналістів, як це зробили Семашки?
https://archive.md/0apFw
Інші наші краєзнавці та історики ( Ольховський, Царух та інші ) спростовують "історичне відкриття" польських "істориків" : Семашки також включили у кількість польських жертв ( 36 543-36 750 ) вбитих польськими бойовиками та польською поліцією українців Волині.
Раніше поляки кричали про напад на 150 польких сіл 11 липня 1943, а тепер вони вже пришуть про 100 польських сіл, атакованих силами ОУН-УПА. А В'ятрович показав, що ОУН-УПА не володіла в той час такими великими силами, щоб одночасно могла атакувати аж 100 польських сіл, беручи ще до уваги і те, що і в поляків також були свої озброєні загони самоборони, радянська партизанка на їхній стороні та польська допоможна поліція на службі німців, яка за даними того ж Михайла Подворняка та Тараса Бульби-Боровця, нерідко за кожне польське село спалювала аж п'ять українських сіл, і з якими ОУН-УПА не могла дати собі ради. Михайла Подворняка та Тараса Бульби-Боровця польські історики часто цитують як об'єктивних свідків тогочасних подій. Крім того, така велика операція ОУН-УПА ( одночасна атака аж на 100 сіл!), якщо б вона відбулася, не могла б бути не поміченою різними ворожими силами на Волині і не могла б бути не відображеною у їхніх документах. Однак про неї зовсім не знайдено даних, ні в радянських, ні в німецьких, ні в польских, ні в документах ОУН-УПА. Є тільки відомості, що 11-12 липня було атаковано десь приблизно дванадцять польських сіл.
Польські історики послуговуються подвійними стандартами: вбивства поляків силами ОУН-УПА вони називають геноцидом, а вбивства українців польськими АК, БХ та іншими польськими силами - відплатними акціями (http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/07/8/129492/ , https://archive.md/UAWTU ). Не має жодного значення для визначення геноциду чи вбивства носили організований чи не організований характер. Польські історики просто напросто створили своє визначення поняття "геноцид", у якому вони самі від себе ввели фактор організованості вбивств, від якого наче залежить чи вбивства можна називати геноцидом, чи ні. Бо тільки таким чином можна "відмазати" поляків від злочину геноциду над українцями. Якщо ж почитати згаданого Михайла Подворняка, то він також описує мотиви сліпої відплати полякам українцями за їхні злочини.
Гжегож Мотика і його подвійні стандарти
Українці прийняли чи "проковтнули" польські цифри завищених польських та применшених українських втрат, тому перші питання про геноцид українців поляками не
піднімали. На жаль, поляки випередили українців в темі дослідження "Волинської різанини", тому дослідження наших "у відповідь" істориків не мають такого авторитету та
популярності як польські. Але українські історики, зокрема Пущук
http://ipress.ua/news/istoryk_bilshe_12_tysyach_ubytyh_polyakiv_pid_chas_volynskoi_tragedii__tse_ne_genotsyd_19807.html , https://archive.md/bGLvx в своїй книзі, наголошують, що поляки значно перебільшили власні втрати та применшили кількість українських втрат. Навіть деякі високі польські чинники розуміють абсурдність польських звинувачень у "геноциді" та абсурдність польської концепції "відплатних акцій", якою вони незграбно та смішно намагаються "відмазати" поляків від злочинів: http://www.istpravda.com.ua/short/2013/06/26/127382/ ,
https://archive.md/ET2WL .Поляки умудряються майже одночасно називати ОУН-УПА злочинцями та виправдовувати NSZ "Національні збройні сили" http://www.istpravda.com.ua/short/2012/11/19/100467/ , https://archive.md/wip/nB0CX які вбивали українців та євреїв. Українські села тих земель, яким поляки "відплачували" за Волинь та "превентивно відплачували", знаходились за десятки та сотні кілометрів від Волині. Польські історики вже дійшли до маразму, називаючи, наприклад, знищення поляками Сагрині та навколишніх сіл (Майже в той самий час, крім села Сагринь, поляки знишили ряд інших навколишніх сіл на Холмщині: (Турковичі, Сліпче, Космів, Витків, Телятин, Крилів, Техобіж, Козодове, Міняне, Масловичі, Шеховичі, Ласків, Прогоріле, Новосілки. Паска, Невірків, Конюхи, Рудка, Модринь, Чесники та інші )) "превентивно- відплатними акціями" , "попереджувальними акціями відплати" ( http://zgroup.com.ua/article.php?articleid=3000 ) , тобто, треба розуміти, поляки відплачували авансом наперед, очікуючи нападів УПА на польські села на тих теренах, де УПА практично не діяла і не могла навіть організувати хоч якийсь найменший захист українських сіл перед польськими нападами. Так само поляки не можуть пояснити, за що відплачувала на Волині пригнана з Польщі польська допоміжна поліція. З польської аргументації виглядає, наче ті поляки, які служили в присланій з Генерал Губернаторства допоміжній поліції, могли якимось чином постраждати від нападів на волинські польські села.
http://history-ukraine.livejournal.com/24874.html Як же при цьому треба тепер дивитись на брехню Гжегожа Мотики: "Дослідження засвідчують, що командування АК прагнуло обмежувати відплатні акції до абсолютного мінімуму, бодай через негативну реакцію світової громадської думки"
http://www.ji.lviv.ua/n74texts/Motyka_Sproba_pidvedennya_pidsumku.htm , https://archive.md/1XipG коли напади на ці села Холмщини відбулися скоординовано та організовано, приблизно майже в той же час, що і напад на село Сагринь? На подвійні стандартами Гжегожа Мотику напевно надихнула відома книга з фальсифікаціями від Єви та Владислава Семашко з насвою
"Людобойство", на яку він почав інтенсивно покликатися в останні роки, як на достовірне джерело інформації. Але коли Мотиці показують, що українці як і поляки опинялися в таких
самих обставинах , то він всього-навсього відмовляється від подальшого роз'яснення своєї позиції:
http://zik.ua/ua/news/2013/05/30/411412 , https://archive.md/w8X9r , http://www.wz.lviv.ua/ukraine/123124 , https://archive.ph/6sYJo Можна лише с хвально сприймати слова Гжегожа Мотики: "це його суб’єктивне бачення цих подій і що вони, радше, «не переконають одне одного»" Раніше Гжегож Мотика визнавав, що поляки вбили 15-20 тис. українців http://www.ji.lviv.ua/n28texts/motyka2.htm , https://archive.ph/EmbVB а тепер він пише про 10-15 тис. українців
http://www.ji.lviv.ua/n74texts/Motyka_Sproba_pidvedennya_pidsumku.htm , https://archive.ph/8yiKM . Як і майже всі польські "історики" завищує польські жертви та занижує українські жертви. В попередній статті Мотика враховував українські жертви від польської допоміжної поліції, у наступній статті він вже українські жертви від польської допоміжної поліції - НЕ враховує. Цікаво - чому? Може тому в другій статті кількість вбитих українців від рук поляків є меншою, бо Мотика не враховує жертви польської поліції на службі у німців? Поляки ж рахують польські жертви
від рук української поліції та дивізії Галичина. Знову подвійний стандарт. В першій статті Гжегож Мотика покликається на книгу Михайла Подворняка "Вітер з Волині" (
http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=8&t=12813 , https://archive.ph/k6n1T , https://archive.ph/mPmhM ) тим самим визнаючи її за достовірне джерело. А останнім часом Гжегож
Мотика чомусь "забуває", що Михайло Подворняк у своїй книзі описує, що українці на Волині вбивали поляків з мотивів помсти за масові напади польської допоможної поліції на
українські села. Тобто українці керувались мотивами помсти, коли вбивали поляків на Волині, а не мотивами навмисного винищення польського населення. Про відплатні акції українців полякам за їхні злочини також можна знайти інформацію в українській історіографії ОУН- УПА, в спогадах
http://web.archive.org/web/20140224151232/http://lib.oun-upa.org.ua/neskorena/r08.html , І навіть в документах ОУН-УПА:
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/2805/ , https://archive.md/ft4GN
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/2806/ , https://archive.ph/2Fpt7
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/9314/ , https://archive.ph/tloUa
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/2809/ , https://archive.md/lXsGe
Продовження теми можна знайти в коментарях цієї теми та в інших постах цього журналу.