ще трохи волинського
17 квітня 2011 року активісти Волинської обласної організації ВО "Свобода" відзначили 129-у річницю від дня народження видатного українського політичного діяча, історика, соціолога та публіциста, одного з ідеологів українського державотворення В'ячеслава Липинського. На батьківщини славетного земляка, в селі Затурці Локачинського району Волині, відбулося покладання квітів до його могили та мітинг, присвячений його пам'яті.
(...) Поляк за походженням, він став Українцем з великої літери, одним із ідеологів творення Української держави, громадянином та вірним сином якої він себе вважав. "Якби ми не мали творчої спадщини В'ячеслава Липинського, українська політична думка була б значно біднішою", - відзначив Віталій Кушнір.
http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/020989/
Отже, маємо етнічного поляка - не осадника, не колонізатора - натомість Українця з великої літери. Питання: чи всі його польські земляки-волиняки були аж настільки мерзенними українофобами, що заслуговували на смерть? Ось спогади учасника польської самооборони з тих самих Затурців.
Ми пройшли через все містечко, яке виглядало мов вимерле, тому що костьол був на іншій стороні. Тільки через деякий час до нас підійшли українці і показали, де знаходиться могила жертв. Із могили доносився запах тіл, що розкладаються. Вони були вкриті тонким шаром піску. Жодної ексгумації не ми робили, у нас не було на це часу. Ми також зайшли до костьолу. Його вся підлога була всіяна одягом жертв. Всюди валялися пальто, брюки, деяка нижня білизна. Все приладдя, в тому числі підсвічники, були вкрадено.
http://www.kresy.pl/kresopedia,historia,ii-wojna-swiatowa?zobacz/stadt-gut-zaturce
Отакі-от пироги.
(...) Поляк за походженням, він став Українцем з великої літери, одним із ідеологів творення Української держави, громадянином та вірним сином якої він себе вважав. "Якби ми не мали творчої спадщини В'ячеслава Липинського, українська політична думка була б значно біднішою", - відзначив Віталій Кушнір.
http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/020989/
Отже, маємо етнічного поляка - не осадника, не колонізатора - натомість Українця з великої літери. Питання: чи всі його польські земляки-волиняки були аж настільки мерзенними українофобами, що заслуговували на смерть? Ось спогади учасника польської самооборони з тих самих Затурців.
Ми пройшли через все містечко, яке виглядало мов вимерле, тому що костьол був на іншій стороні. Тільки через деякий час до нас підійшли українці і показали, де знаходиться могила жертв. Із могили доносився запах тіл, що розкладаються. Вони були вкриті тонким шаром піску. Жодної ексгумації не ми робили, у нас не було на це часу. Ми також зайшли до костьолу. Його вся підлога була всіяна одягом жертв. Всюди валялися пальто, брюки, деяка нижня білизна. Все приладдя, в тому числі підсвічники, були вкрадено.
http://www.kresy.pl/kresopedia,historia,ii-wojna-swiatowa?zobacz/stadt-gut-zaturce
Отакі-от пироги.