Борцям
Пішов з училища в шістнадцятому році.
На фронт.
Був прапорщиком. А тепер - корнет.
Зірки на плечах,пістолет при боці.
Юнацькі мрії і дворянський етикет.
Тепер вже рік двадцятий.
Грізний і останній.
Раніше жили - більш не буде так.
Упали всі кубанські отамани.
Упав Денікін і упав Колчак.
А цей - стоїть. Живе останню мить.
Простий корнет,але який бадьорий.
І революція,і бій суворий -
Усе гниє. А він - палахкотить.
Їх сто таких. Вони - то Слава Україні.
Ідуть. Мундири кольору полині
Голодні очі, прапор жовто-синій.
Усе згнило. Його вже теж звалила
самотня куля в дикому степу.
Та прапор - і війна не похилила,
Він - надихає нас на боротьбу.
