Ото диво: ану подивімось на нього, йому в вічі!

[harnack]

ГА? Диво й дивовище й дивина й дивовина й дивовижа й дивовиддя й подив - та ще й дивацькі? Чому росіянин не може дивитися та придивитися (чи задивитися, чи вдивитися), чи хоч на мить подивитися правді в вічі? Не дивуймося: він деслов'янізований та деіндоевропеїзований: він не має слова "дивитися"! Ба й, натепер, набагато гірше та дивніше та дивовижніше та очевидніше (бач ото не "ґлазовидніше"): він антислов'янин та антиукраїнець! Вкраїнокарма має нести свою дивовижну тягар-відповідальність за всю силенну та вселенну слов'янськість та й, бач, за отого нерозумного  росіянина [який - Бреше та й дивиться, хоч би очі заплющив + Москалеві годи, як трясці, а все бісом дивиться.(Номис, 1864, № 6946)].

Значение "дивиться"- [лиш простонародне та розмовне, навіть і отут!]

1. разг. приходить в удивление; удивляться кому-либо, чему-либо ◆ Не привыкайте к чудесам - дивитесь им, дивитесь! В. Шефнер
2. прост. глядеть с восхищением, с изумлением на кого-либо, что-либо ◆ Дивиться вечерним небом. ◆ Дивиться на чужого человека.
3. *dyeu- Proto-Indo-European root meaning "to shine," in derivatives "sky, heaven, god." It forms all or part of: adieu; adios; adjourn; Asmodeus; circadian; deific; deify; deism; deity; deodand; deus ex machina; deva; dial; diary; Diana; Dianthus; diet (n.2) "assembly;" Dioscuri; Dis; dismal; diurnal; diva; Dives; divine; joss; journal; journalist; journey; Jove; jovial; Julia; Julius; July; Jupiter; meridian; Midi; per diem; psychedelic; quotidian; sojourn; Tuesday; Zeus. It is the hypothetical source of Sanskrit deva "god" (literally "shining one"); diva "by day;" Avestan dava- "spirit, demon;" Greek delos "clear;" Latin dies "day," deus "god;" Welsh diw, Breton deiz "day;" Armenian tiw "day;" Lithuanian devas "gods," diena "day;" Old Church Slavonic dini, Polish dzień,  Russian den "day;" Old Norse tivar "gods;" Old English Tig, genitive Tiwes, name of a god.
4. ДИВО: Происходит от праслав. divъ, от кот. в числе прочего произошли: ст.-слав. дивъ (τέρας; Клоц.), также диво (род. п. дивесе, им. мн. дивеса; Син. Пс.), русск. диво, укр. ди́во, болг. ди́вен «чудесный», сербохорв. ди̑ван, чешск. div, польск. dziw «чудо», в.-луж. dźiw - то же, н.-луж. źiw - то же. Из слав. заимств. лит. dỹvas «чудо», латышск. dĩva «морское чудо, чудовище». Основа на -es, вероятно, образовалась по аналогии с чудо, -есе. Родственные формы см. на дивиться. Если дивъ - более позднее образование, чем более распространенное прилаг. дивьнъ, русск. ди́вный, укр. ди́вний, чешск. divný, польск. dziwny, в.-луж. dźiwny, н.-луж. źiwny, тогда родство с лит. diẽvas, латышск. dìevs «бог», др.-инд. dēvás «бог», авест. daēva- «демон», др.-исл. tîvar «боги», др.-в.-нем. ziu, лат. deus «бог», dīvus «божественный», греч. δῖος -тоже и т. д. допустимо. Некоторые этимологи сближают др.-русск. дивья «хорошо» (Дан. Зат.), соврем. дивья бы! «дай бог», колымск. (Богораз) в качестве остатков основы на -ē с лит. deivė̃ «богиня».
   
   ЗВАЖМО Ж НА ОЦЕ: Другие отделяют ди́во от праиндоевр. *deivos «бог»; пытаясь связать слав. divъ с др.-инд. dhīḥ «религиозный помысел», dhī́ras «мудрый»
   
   ОТАК: оце є вирішальним: Word: диви́ться,
   Near etymology: сюда же удивля́ться, укр. диви́тися "смотреть", ст.-слав. дивити сѩ θαυμάζειν, болг. дивя́ се "удивляюсь", сербохорв. дѝвити се -- то же, чеш. diviti se, польск. dziwić się.
   Further etymology: От ди́во (ср. вост.-лит. днал. deivóti "созерцать (напр., звезды)"; дальнейшие связи -- с греч. гомер. δέατο "казался", греч. δῆλος "явный, открытый", гомер. δέελος (из *δείηλος) (см. Траутман, BSW 50) и лит. diẽvas "бог", лтш. dìevs, лат. deus "бог" и т. д. (см. Вальде -- Гофм. 1, 345) -- недостоверны; ср. Мейе, Et. 373; RES 6, 167. См. следующее слово..
   
   ОТОЖ: ото ДИВО: очевидно, споріднене з дінд. dhi- «споглядати, сnостерігати >