Другий крок хорошого мера: Боротьба із незаконною торгівлею

Sep 10, 2013 17:47




Сьогодні я продовжую цикл дописів про те, що може зробити мер Києва за дуже короткий термін (рік-два) без великого фінансування та якихось надзусиль. Усе, що необхідно - це бажання мера зробити місто кращим.

Попередній допис був про те, які дії має зробити хороший міський голова, аби зменшити корупцію та юридично озброїти городян. Його можна почитати тут.

Ну, а зараз я розкажу, як легко побороти таке вже звичне для Києва явище, як стихійна торгівля та незаконно встановлені МАФи.

Для початку давайте розберемося, чим взагалі погана стихійна торгівля і навіщо з нею боротися.


По-перше, стихійні ринки майже завжди заважають проходу пішоходам.


Так склалося, що нелегальним продавцям вигідніше стояти на вулицях, де проходить найбільша кількість людей (важко уявити стихійний ринок на тихенькій вуличці, де майже нікого нема). Улюблені місця нелегальних торговців це виходи зі станцій метро, підземні переходи та сходи до них. Ох, як же приємно спускатися із дитячим візочком в перехід по пандусу, коли його окупували продавці. Як же зручно їхати на інвалідному кріслі по вузенькому тротуару, який з обох боків обсіли торговці, і ввічливо просити прибрати їх товар, бо проїхати фізично  неможливо. Одне слово, рідко коли зустрінеш стихійний ринок, який би не заважав людям нормально пересуватися.

Півметра тротуару для пішоходів.


По-друге, стихійні ринки майже завжди залишають по собі бруд.


Продавців ніхто не змушує прибирати за собою, тому часто купи сміття стають супутниками нелегальної торгівлі. Тротуари збагачуються шматками газет, картонними, а нерідко й дерев'яними, коробками, залишками продуктів, кшталту лушпиння.

Вас турбує, що машини паркуються на газоні і псують травичку? Порівняйте тоді цю травичку із...


... цією, де припаркувався стихійний ринок.


По-третє, стихійні ринки це кричуще джерело корупції. Кожен нелегальний продавець стабільно платить дільничному міліціонеру, чи ще комусь, за право продавати в недозволеному місці. Міліція, в свою чергу, активно «кришує» цю нелегальну торгівлю (ну не просто ж так їм дають гроші). Для тих хто ще не бачив, надзвичайно цікаве відео про те, як журналісти відкрили незаконний намет з продажу напоїв, та про те, як вони домовляються з міліціонерами, аби їх не чіпали. Смотрєть всєм!!! А особливо подивіться, якщо ви не уявляєте масштабів корупції.

По-четверте, нелегальних торгівців ніхто не контролює, і як наслідок можна часто бачити, як цигарки та алкоголь без вагань продають дітям. У вас тут не спитають, як у супермаркетах «чи є вам 18 років, покажіть будь-ласка паспорт»…

По-п’яте, місто не отримує ані копійки податків від стихійної торгівлі. Більше того, бюджет недоотримує величезні кошти, бо незаконна торгівля відбирає клієнтів у легальних продавців, які недоотримують виручку, відповідно і платять менше податків.

Я вже не буду тут згадувати про те, що у нелегала можна купити неякісну продукцію та отруїтися. У будь-якої людини є вибір: купляти, чи не купляти продукти на стихійних ринках - кожен вирішує сам. Я говорю про недоліки від стихійки, які існують об’єктивно, незалежно від того подобається вона комусь чи ні. Тисячі людей щодня з радістю купляють щось у бабусь на сходах біля переходу, тисячам людей це подобається, але це не змінює той факт, що ці бабусі заважають пересуванню набагато більшій кількості людей.

Люди, часто захищають стихійну торгівлю, бо це ніби-то єдина можливість пенсіонерам хоч якось вижити. Можна по різному ставитися, до поодиноких продавців, які привезли свій товар зі свого огороду, та сидять десь і продають його. Але не можна толерантно ставитися до перекупників, яких посадив якийсь барига, які платять хабарі міліціонерам, і які перекривають прохід пішоходам.

Всі слова про те, що Київ - європейське місто, розбиває стихійна торгівля. Вона наочно свідчить, що тут починається Азія. Такий собі географічний парадокс. Хороший мер легко може побороти цю проблему!

Влада не приховує, що незаконна торгівля це велика проблема для міста. Це стосується і МАФів, і стихійних базарів, але от бореться мерія дуже кволо і несерйозно. Мафів чомусь стає лише більше. Ви помітили результати нещодавно оголошеної війни з МАФами? Я теж не помітив чомусь. Або ось хороший приклад боротьби нинішньої влади зі стихійкою, цитую http://www.the-village.ru/:

«В течение последних двух недель киевский метрополитен проводит ежедневные рейды по борьбе со стихийной торговлей. Исходя из опубликованных предприятием отчётов, очистить переходы от нелегальных торговцев пока не удаётся, пишет «Взгляд». Так, за неделю зафиксировали 1 110 фактов несанкционированной торговли, но не составили ни одного админпротокола.»



Смішно, правда? І смішно, і сумно… От я, до речі, брав участь у одному з таких рейдів. Ви би бачили, як матюкають бабки мен… пардон, міліціонерів. А бідні охоронці правопорядку ніяковіють і йдуть геть. Сором, сором! А знаєте чому бабка дозволяє собі так легко матюкати міліціонера? Відповідь проста - вона чудово знає, що їй за це нічого не буде, і що її з насидженого місця не проженуть, бо у неї хороша «криша» з серйозних міліціонерів, і вона й надалі сидітиме і продаватиме цигарки неповнолітнім, і їй теж за це нічого не буде.

На жаль, міська влада демонструє повну неспроможність у вирішенні проблеми незаконних МАФів та стихійної торгівлі. Основний аргумент чиновників це те, що цим має займатися міліція. Ага, та міліція, яка кришує усе це неподобство піде з ним боротися.



І це ви називаєте боротьбою з незаконною торгівлею? Я покажу вам, що таке справжня боротьба зі стихійкою!

Авжеж, у мера достатньо повноважень, аби очистити наше місто від нелегальних кіосків та торгашів. Було би бажання. Але що би зробив хороший мер, як би він вирішив це питання?

1.   Хороший мер знає, що без прозорості не подолати жодної проблеми, і тому перше що він зробить  - створить онлайн реєстр дозволених мафів та базарів (усіх об’єктів торгівлі). Цей реєстр буде виконано у вигляді карти, де нанесені усі законні МАФи. Якщо кіоск легальний, його можна легко знайти на карті та подивитися дані про нього: хто власник, дату видачі та термін дії дозволу на встановлення МАФ, площу кіоску, відскановані дозвільні документи, і, що дуже важливо, прізвище чиновника, який видав цей дозвіл (аби потім по попі бити чиновників, які видають дозволи із порушеннями). Тепер кожен може зайти на сайт цього реєстру та перевірити законність встановлення будь-якого кіоску у місті. Авжеж, на карті буде кнопочка «повідомити про незаконний МАФ». Не можете знайти кіоск на карті - це означає, що він незаконний, сміливо тисніть на кнопку та повідомляйте про це відділ боротьби із незаконною торгівлею (так, такий відділ має бути створено, зважаючи на масштабність цього явища). На карті з’явиться повідомлення про кіоск-порушник, яке бачитимуть усі, і воно висітиме на сайті, поки МАФ не демонтують і не покажуть фото-пруф відсутності кіоску. Цим мер полегшить життя активним громадянам, яким зараз доводиться писати запити, щодо законності кіоску, потім писати заяви щодо демонтажу, потім писати ще заяви у відповідь на відписки чиновників… бідні наші активісти. Мер знає, що такі активні громадяни, які безкоштовно пишуть заяви та переживають за якість життя у місті, це неоціненний скарб, і він зробить усе, для того, щоб полегшити роботу небайдужих городян.

2.       Ще велика проблема, це кіоски, на які є усі дозволи, але видані вони з порушенням (читай: чиновнику дали хабар). Наприклад, дозволили поставити кіоск прямо біля переходу, на клумбу, чи ще будь-яким неправильним способом. Ви бачите такий кіоск, знаходите його на карті та пишете повідомлення про проблему. Якщо чиновник видав дозвіл на встановлення кіоску, що затуляє вихід з підземного переходу - може одразу шукати нову роботу. Оскільки хороший мер дотримується принципу прозорості, буде чітко відомо про те, хто видав той чи інший дозвіл. Винні понесуть повну відповідальність. Чиновники, побачивши таку невідворотність покарання, двічі думатимуть, коли їм пропонуватимуть хабар для видачі дозволу. Важко порушувати закон у всіх на очах. Таким чином, просто запровадивши прозорість дозвільної системи, міський голова отримує потужну зброю проти корупції.

3.       Слідкувати за законністю торгівлі має міліція. Але так сталося, що міліція, здебільшого, розглядає незаконну торгівлю, як додаткове джерело прибутку, а не як те, проти чого необхідно боротися.

Я не раз був свідком зворушливої співпраці місцевої міліції із місцевим же стихійним ринком. Коли періодично наш район відвідувала перевірка, ринок зникав. Часто навіть кіоски швиденько переїжджали кудись. Коли перевіряючі їхали назад, тротуари знову заповнювались бабцями із зеленню, овочами та іншими товарами.

І така містика траплялась кожен раз, коли до нашого району приїжджали перевіряючі з відділу благоустрою.

Розгадка цього явища дуже проста - продавці ховали сліди своєї чорної роботи, коли місцеві міліціонери повідомляли їм про майбутню перевірку. Оскільки для міліції незаконна торгівля слугує джерелом прибутку, виникає потреба у незалежній службі, яка би допомагала міліціонерам виконувати роботу (так-так, міліціонери окрім кришування та отримання хабарів ще зобов’язані працювати, бідненькі).

Хороший мер не чекатиме, поки охоронці правопорядку стануть свідомими, відмовляться від хабарів та розженуть усіх нелегальних торговців. Хороший мер знає, що ніхто не може вирішити проблему, окрім нього, і він створить Народну Інспекцію з боротьби із стихійною торгівлею! Працівники цієї інспекції ходитимуть містом і шукатимуть об’єкти незаконної торгівлі . Працювати у цій службі можуть волонтери, або їм надаватиметься невеличка зарплатня. Карта на сайті КМДА, де зображені всі торгові точки міста, якраз допоможе цим дружинникам моніторити вулиці.

Волонтери цієї інспекції знайшовши стихійну торгівлю викликатимуть міліцію, а коли правоохоронці приїдуть, вимагатимуть від них складання протоколів про адмінпорушення. Волонтери не попереджатимуть про свої рейди, а приходитимуть зненадська, і нечисті на руку міліціонери просто не зможуть попередити торговців про перевірку. Коли міліціонери приїдуть на місце злочину, їм доведеться виписати протоколи за усіма правилами, бо їм капатимуть на мізки активісти, озброєні юридичними знаннями (кожен з них матиме інструкцію, як спілкуватися із продавцями та міліціонерами), та відеокамерами. Усі свої дії активісти записуватимуть на відео, і у разі якихось порушень з боку міліціонерів, відео стане відповідним доказом для притягнення  їх до відповідальності. Періодично активісти навідуватимуться до місця де трапився випадок незаконної торгівлі, аби перевірити, чи не повторилося це неподобство. Робитимуть вони це без жодних попереджень, фактично, спонтанно, але регулярно.

Про всі свої рейди активісти періодично писатимуть невеличкі звіти на свій сайт. Це може бути сторінка на сайті КМДА, на якій будь-хто може подати заявку на вступ до лав Народної Інспекції. Про свої плани навідатись до певного району з перевіркою, дружинники завчасно не повідомлятимуть. Вони можуть прийняти конкретні рішення вже на самій зустрічі груп і поїхати у будь-яку точку міста в пошуках порушників.

Народна Інспекція матиме також сторінки у соцмережах, де публікуватимуть, здебільшого, звіти рейдів груп.

Робота дружинників оцінюватиметься за результатами - скільки точок незаконної торгівлі було ліквідовано, скільки було виписано штрафів порушникам...

До діяльності Народної Інспекції залучатимуть представників громадських організацій, завдяки максимальній прозорості, та постійній публічній підзвітності, Народна Інспекція буде повністю позбавлена корупційної складової, і не перетвориться на ще одну службу хабарників.

Такий народний контроль нанесе удар по корупцйній зв'язці міліції із незаконними торгівцями.

4.       Перед тим, як виганяти торговців з проходів за допомогою рейдів та жорстокого  штрафування, хороший мер подбає про діалог із продавцями та їхнє інформування. Мер розуміє, що люди сидять на асфальті та торгують не через хороше життя, і обов’язково запропонує торговцям альтернативу та досягне консенсусу із ними. Їм пояснять, чому міська влада активно бореться із незаконною торгівлею і чим вона заважає людям. Продавцям проведуть роз'яснювальну роботу, аби ті зрозуміли, що влада бачить у них людей, з якими можна вести діалог, а не просто об'єкти на карті. Значить, міська влада не налаштована на репресії і може запропонувати альтернативу їхній безладній торгівлі. Що це може бути за альтернатива, окрім переходу на легальні ринки, ви дізнаєтесь із наступного пункту.

Додам, що роз'яснювальна робота може проводитись у формі зустрічей представників Відділу Благоустрою із стихійниками. Про зустрічі завчасно повідомляється і вони можуть відбуватися неподалік від місця промислів незаконних торговців. Додатково волонтери можуть поширювати серед продавців листівки, в яких вказано про час і місце таких зустрічей, а також, власне, коротко розказано, чим стихійна торгівля наносить шкоду і які для продавців є альтернативи. Про ці альтернативи читайте в наступному пункті.

5.       Ще раз нагадаю про те, що стихійна торгівля заважає пересуванню містом. Виходиш з метро і маєш лавіювати між торговими розкладками. Особливо відчувається незручність, якщо ти везеш візочок. При надзвичайній ситуації, кшталту пожежі, нелегальні ринки можуть перешкодити евакуації людей. Чому продавці окуповують такі стратегічні місця, як ті ж виходи з метро, можна не пояснювати - серед величезних косяків людей гарантовано знайдуться їхні покупці. Покупці знаходяться, обліплюють торгову розкладку і створюють ще більший людський затор.

Людський затор.


Рівень комфорту пересування містом стрімко падає. Лише хороший мер може завадити цьому!  Він не на словах заборонив торгівлю в таких місцях. Тепер ніхто не може торгувати під написом "Торгівля заборонена", бо за виконанням закону невпинно слідкує вищезгадана Народна Інспекція.

Але хороший мер також чудово розуміє, що у стихійну торгівлю, здебільшого, люди йдуть через низькі заробітки. Бабусі в селах мають невелику пенсію, але мають можливість виростити щось на своєму городі і повезти продати у Київ. Хороший мер не може збільшити пенсії чи посприяти створенню робочих місць для сільських бабусь та дідусів. Тому він не може заважати тим, хто власноруч виростив картопельку чи помідорчики, отримати додаткові заробітки. Як хороший мер вирішить цю дилему?

Щоб бабусі не продовжували заважати проходу людей та не розводили антисанітарію, міський голова може запропонувати більш цивілізовану альтернативу - створити невеличкі ринки в кроковій доступності (ідея від questrum). Ці міні-ринки можуть знаходитись в кожному мікрорайоні і включати десь десяток продавців. Місце на такому міні-ринку буде безкоштовним, тепер бабусі, які продають овочі просто на тротуарі не зможуть бідкатися, що місце на базарі занадто дороге для неї, місце на міні-ринку безкоштовне, приходь і продавай!

Таким чином, змінюється маркетингова стратегія бабусь, які торгують на вулицях: замість орієнтування на маси напіввипадкових клієнтів, що йдуть на метро, або з нього, продавці орієнтуються на задоволення харчових потреб постійних місцевих мешканців. Взагалі, прив'язка до постійних клієнтів є важливою і як гарантія якості продукції. Гарантія, авжеж, дещо примарна, але діюча.

Очікується саме продаж овочів та фруктів, вирощених на власних городах, бо дозвіл міні-ринків є наданням можливості отримати винагороду за свою працю. Тому перекупникам на цих ринках не місце, для них існують великі ринки із ринковим збором.

Для того, аби побороти стихійну торгівлю та незаконні МАФи меру потрібно лише створити онлайн реєстр об’єктів торгівлі, організувати Народну Інспекцію, яка ліквідовуватиме стихійні ринки, та надати продавцям, які заважають проходу, альтернативу - міні-ринки у мікрорайонах. Для того, щоб побороти стихійну торгівлю, меру не потрібно більше повноважень, чи великих бюджетних грошей, меру необхідно мати лише бажання зробити наше місто кращим. Втіливши усе це, хороший мер швидко зробить своє місто чистішим та привабливішим. Київ позбавиться рис східного ринку, а до його бюджету надходитимуть додаткові кошти від податків та штрафів. За ці кошти можна буде зробити місто ще красивішим і зручнішим. Хіба не цього має бажати кожен мер?

А тепер спробуйте згадати, як боровся наш мер зі стихійкою та МАФами за останні роки? Чи є результати цієї боротьби?

Наступного разу, коли мер киватиме в сторону правоохоронців, і переконуватиме, що він робить усе що в його силах, але ці кляті корумповані міліціонери йому заважають, попросіть його не питати, що міліція зробила для боротьби із стихійниками, а хай краще спитає, що він сам зробив для цього.

Якщо ви ще не стомилися - візьміть участь у опитуванні

Poll Найнагальніші проблеми Києва
Попередні кроки мера:

Перший крок хорошого мера: Юридична просвіта громадян

стихійна торгівля, Політика, 10 кроків мера

Previous post Next post
Up