Гамлет наш і польський
Оце трапилася мені в листуванні Забужко з Ю. Шевельовим цікава примітка: мовляв, за чутками Андрухович переклав свого «Гамлета» з польської. Тимчасом сам Андрухович згадував, що найкращі враження від супер-сучасного перекладу Станіслава Бараньчака «остаточно надихнули» його на рішення перекласти Гамлета й собі. Ну, це аж ніяк не підстава для таких злостивих чуток.
Але оскільки переклад Андруховича мені дуже подобається, то трохи покопатися і поспівставляти тексти було не гріх. І виявилися деякі несподівані речі, якими з вами й ділюся.
Вихоплені побіжно фрагменти показали, що наш пост-модерний Гамлет таки дійсно сформувався під відчутним впливом польського перекладу.
У польському і укр. текстах підкреслено слова й вирази або зовсім відсутні в Шекспіра, або позначені ідіоматичною чи семантичною еквівалентністю, що не могла бути випадковою і випливати просто з орієнтації на англійське першоджерело (хто сумнівається - перегляньте відповідні рядки в раніших укр. перекладах, я звіряла з Л. Гребінкою).
O! That this too too solid flesh would melt,
Thaw and resolve itself into a dew
Or that the Everlasting had not fix’d
His canon ’gainst self-slaughter! O God! God!
How weary, stale, flat, and unprofitable
Seem to me all the uses of this world.
Fie on ’t! Ah fie! ’tis an unweeded garden,
That grows to seed; things rank and gross in nature
Possess it merely. (1.2.129-137)
Gdyby ten balast przyziemnego ciała
Mógł się rozpłynąć, rozwiać w lotną rosę;
Gdyby nam Stwórca nie odebrał prawa
Do samobójczej śmierci! Boże święty,
Jak nudna, stęchła, płaska i jałowa
Jest każda z ziemskich spraw, cały ten świat!
Świat? Śmiechu warte: nieplewiony ogród,
Gdzie się panoszy zielsko ordynarnej
Ludzkiej podłości.
Якби ж це тіло, цей баласт, ця маса
Розсипатися, звіятись могла!
Якби Творець нас не позбавив права
Самих себе вбивати! Милий Боже,
Яке нудне, огидне та безглузде
Усе навколо, все, увесь цей світ!
Світ? Вартий свисту: вичахлий город,
Де приндиться лише падлюче зілля
І дрантя людське.
Hamlet.
There’s ne’er a villain dwelling in all Denmark
But he’s an arrant knave.
Horatio.
There needs no ghost, my lord, come from the grave,
To tell us this. (1.5.123-126)
Hamlet.
Nie ma w całej Danii
Większego łotra niż - skończony łajdak.
Horacjo.
Żeby nam zdradzić taką rewelację,
Nie musiał zaraz duch wyłazić z grobu.
Гамлет
Ніде в державі данській не знайти
Мерзотнішого злодія, ніж… підлий.
Гораціо
Для того, щоб такі розкрились тайни,
Мабуть, не варто мертвому вставати.
LORD POLONIUS
Yet here, Laertes! aboard, aboard, for shame!
The wind sits in the shoulder of your sail,
And you are stay'd for. There; my blessing with thee!
And these few precepts in thy memory
See thou character. Give thy thoughts no tongue,
Nor any unproportioned thought his act.
Be thou familiar, but by no means vulgar.
Those friends thou hast, and their adoption tried,
Grapple them to thy soul with hoops of steel;
But do not dull thy palm with entertainment
Of each new-hatch'd, unfledged comrade. [...]
Neither a borrower nor a lender be;
For loan oft loses both itself and friend,
And borrowing dulls the edge of husbandry.
(1:3) 27
POLONIUSZ
Ty jeszcze tutaj? Na pokład, na pokład!
Wiatr już dłoń kładzie na ramieniu żagla,
Statek na ciebie tylko czeka. W drogę!
Z błogosławieństwem weź te parę przestróg
I zapisz je w pamięci. Niestosownej
Myśli nie zmieniaj w słowo ani w czyn.
Z ludźmi bądź prosty, ale nie prostacki.
Przyjaciół, zwłaszcza tych wypróbowanych,
Przykuj do serca stalową obręczą,
Lecz nie podawaj ręki pierwszym lepszym
Nieopierzonym chłystkom. [...]
Pożyczek nie bierz ani nie udzielaj,
Bo dług to zawsze strata - czy pieniędzy,
Czy przyjaciela; zresztą pożyczanie
Zgospodarnością nie bardzo się godzi
Полоній
О, він ще тут! Лаерте, швидше, в темпі,
На корабель - вже у вітрилах вітер,
І всі тебе чекають. На дорогу
З моїм благословенням застороги
Мої прийми. Скажім, не кожну думку
Доводь до язика, тим більше - вчинку.
Поводься просто. Та не по-простацьки.
Тих друзів, котрі витримали іспит,
Сталевим обручем затисни біля
Самого серця. Першим-ліпшим типам
Руки не подавай [...]
Ніяких позичань - ні ти, ні в тебе -
Не допускай: борги - це завжди втрата
Як не грошей, то друга; позичання
Ніколи не замінять господарність.
Frailty, thy name is woman!--[…]
within a month:
Ere yet the salt of most unrighteous tears
Had left the flushing in her galled eyes,
She married. (1:2)
A jednak miesiąc nie upłynął (zresztą,
Czemu się dziwić? słabość jest rodzaju
Żeńskiego),
[…]
Nawet miesiąc
Nie minął, nawet nie zdążyła zmyć
Soli nieszczerych łez z zapuchłych powiek,
A proszę - nowy mąż.
І от минув якийсь нещасний місяць
(Відомо - слово «хтивість», як і «хиткість»,
Жіночий має рід)
[…]
Навіть солі не змила ще з лиця від сліз фальшивих -
І вже до шлюбу!
А от кілька тих «неперекладних» шекспірівських кунштиків, які й становлять головну трудність для перекладача. Як бачимо, Андрухович вибирається з тих ям, спираючись на міцне плече польського попередника:
KING CLAUDIUS
I have nothing with this answer, Hamlet; these words
are not mine.
HAMLET
No, nor mine now. (3:2)
KRÓL
A cóż to za odpowiedź, Hamlecie? Te słowa do mnie nie trafiły.
HAMLET
A ze mnie już uleciały.
Король
Це що ж за така відповідь, Гамлете? До нас такі слова не доходять .
Гамлет
А з нас уже вийшли.
Між іншим, саме за цей фрагмент укр. перекладача хвалили, наприклад Л. Коломієць: «цікавою рисою цього перекладу виявляється вторинна словогра, створювана самим Ю. Андруховичем». Не зовсім самим, як видно :). Нижче останнє - розмова гробокопів. Андруховичів переклад «bore arms» мені свого часу дуже припав до душі, і я навіть визнала його в цьому перевагу над улюбленим Гребінкою. Та, як виявилося, це переспів із Бараньчака, десь скорочений, десь трішечки доповнений:
First Clown There is no ancient gentleman but gardeners, ditchers, and grave-makers:
they hold up Adam's profession.
S-nd Clown Was he a gentleman?
First Clown He was the first that ever bore arms.
S-nd Clown Why, he had none.
First Clown What, art a heathen? How dost thou understand the Scripture? The Scripture says 'Adam digged:' could he dig without arms? I'll put another question to thee: if thou answerest me not to the purpose, confess thyself--
[…]
S-nd Clown 'Who builds stronger than a mason, a shipwright, or a carpenter?'
First Clown Ay, tell me that, and unyoke. (5:1)
GRABARZ 1 Praw-dziwa arystokracja na tym świecie to tylko ogrodnicy, kopacze i grabarze. Ich zawód ciągnie się aż od Adama.
GRABARZ 2 To Adam był dobrze urodzony?
GRABARZ 1 Raczej dobrze ulepiony.
GRABARZ 2 No właśnie: nie miał przodków, herbu ani ziemi.
GRABARZ 1 A ty co, poganin? Pisma Świętego nie rozumiesz? Pismo powiada: Adam uprawiał ziemię. Uprawiał, czyli kopał, a skoro kopał ziemię, to ją miał, bo gdyby nie miał, to co by kopał? Piłkę? Zadam ci jeszcze jedno pytanie. Jak odpowiesz nie do rzeczy, to możesz się uważać za...
[…]
GRABARZ 2 „Kto buduje solidniej niż murarz, cieśla, albo majster w sto-czni?"
GRABARZ 1 Właśnie, odpowiedz i możesz odesłać mózg na zasłużony spoczynek.
1-й блазень Хоча справжня еліта на цій землі - це садівники, землекопи і гробарі. Наш фах починається від самого Адама.
2-й блазень То Адам теж був благородний?
1-й блазень Краще сказати - благоліпний, виліплений тобто.
2-й блазень І те правда: не було в нього ні роду, ні землі.
1-й блазень Та ти що - нехрещений? Святого Письма не бачив? Сказано ж: “Адам обробляв землю”. Обробляв, себто копав, а як копав, то значить і мав. От я тобі ще одне питання на засипку. Як відповіш по-дурному, то вважай себе…
[…]
2-й блазень Хто будує надійніше від муляра, теслі чи корабельника?
1-й блазень Саме так. Відгадаєш - і на заслужений спочинок.
Наостанок підкреслюю, що переклад Андруховича - річ сильна і безумовно вартісна. Звісно, що мої дрібничкові зауваги нічого в тому не міняють. Але інформація для роздумів цікава.