Ну чому, чому?! Коли прокидаєшся вдома- людина як людина, а коли приїздиш в Полтаву- то стаєш схожим на шматок лайна ще о восьмій ранку?! Про вечір я мовчу... Дві години на прибирання, годину на вивчення сайтів з пошуку роботи і розсилання резюме. Настрій, якого не було, зібрав речі і пішов від мене. До кращих часів. Ентузіазм, оптимізм і ( Read more... )

     Абстрагування виходить не дуже.  І тому на наступному тижні мені світить похід до кардіолога. Здам останній бидлогос і поїду до батьків, лікувати нервову систему і все інше.
     До речі, завдяки Маркесу) гос із зарубіжної літератури пройшов краще, ніж очікувалося). Сьогодні, в знак подяки сяду читати його останній роман "Вспоминания моих ( Read more... )

   Ніколи не розуміла свою маму- тільки що- одразу паніка, хапається за серце, корвалол... А тепер перетворююся на неї. Вчорашньої сварки вистачило, щоб власне серце підняло мене о п"ятій ранку. Злість- неконтрольована, серце- тим більше. Дві години хапала повітря, як риба на березі. Холодно, жарко...Корвалолу, кофеїну ( Read more... )

    Хочеться на все плюнути і ... І зарубати все, що ліпила багато місяців. Але ніззя... Не звикла я так, я ж кімнатна. Мене треба "холить по холке, лелеять по лелейке", а поруч- одні відбірні уроди. Звичка цікаво жити поруч з цікавими людьми- ну балувана я, балувана.
    Атрофія мозку, інтелектуальне голодування...

      Люди мудаки і з цим нічого не поробиш. Це єдине що я засвоїла, але не змирилася. І тому страждають ні в чому не повинні нерви. В якості терапії видалила усі смски в мобільному- нічого перечитувати довгими зимовими вечорами всяку мурню і псувати собі настрій. Треба взятися ще за книгу номерів, викинути звідти нафіг все, чого не пам"ятаю. Фен- ( Read more... )