Д-р Анатоль Бедрій - 1
ОУН І УПА
Конспектирую
Сама концепция - стандартная в духе ОУН. Но очень много информации, выловленной по крупицам из разных источников.
Значит, после 1-й конференции ОУН (сентябрь 41г.), решившей готовиться к партизанской войне против немцев, этим процессом занялся Грицай. По мере усложнения подпольной системы потребовались отдельные люди для регионов. И в конце 41г. на "Северо-западных украинских землях" им был назначен Клячкивский (Савур, Охрим). Он начал непосредственно создавать вооруженное подполье. Грицай, видимо, занимался в основмно обще-политчисекими вопросами. А, вот, военным референтом при Клячкивском тогда же в конце 41г. был назначен Сергей Качинский.
Очень интересно. Качинский ведь, вроде, в это время был близок Бульбе. И вообще непонятно, отлучался ли он из своей местности в это время куда-либо. Может, таким титулом просто местного полевого командира обозначили, чтобы привязать к ОУН(б)?
Вторая конференция ОУН состоялась в апреле 42г. Постановила готовить серьезную партизанку. В этой конференции, как известно, из воспоминаний хозяйки дома, где та проходила, участвовал Шухевич в сопровождении трех своих людей, прибывший из-под Лепеля в своей немецкой форме. Именно после этой конференции, в рахзвитие ее решений, значит, Шухевич и отправил на Полесье из-под Лепеля не кого-нибудь, а командира одной из своих рот: поручика Василия Сидора и Юлиана Ковальского (какую должность занимал этот поручик в укр. батальоне под Лепелем).
Их задачей было определить районы наиболее благоприятные для развертывания баз ОУНовской партизанки. Непонятно, как долго и по каким маршрутам они ездили. А также - как это было оформлено для немцев. По идее отлучка целого командира роты из района боевых действий должна была быть оправдана посылкой его во главе командированного подразделения своей роты. Тогда и второго офицера, который его сопровождал также было легко объяснить.
В общем, эти поручики заявили, что для развертывания партизанки приемлемы только район в треугольнике Ровно-Ковель-Брест. Качинский находился как в центре этого треугольника. Наверняка их поездка заключалась в значительной степени в поездке к Качинскому под д.Дивин (сейчас территория Беларуси, возле Бреста, на границе с Украиной).
Видимо, они уложились примерно за конец апреля-май месяц.
Причем Сидор играет в этих делах какую-то особо важную роль: "Треба припускати, що весною 1942р. зроблено в Проводі ОУН теж рішення, щоб Військову Референтуру в Краєвім Проводі ПЗУЗ поширити в КВШ при КП ОУН. Такий висновок можна зробити на тій підставі, що вже влітку 1942р. була перенесена із ЗУЗ на ПЗУЗ група старшин ОУН, між якими були пор. Івахів-Рос і пор. Василь Сидор."
В сентябре 42г. Провод ОУН(б) решил пеерйти к формирвоанию в этом треугольнике уже целых отрядов - "сотен" для усиления местной крестьянской самообороны против немцев. На оснвое именно этого решения Качинский организует первый партизанский отряд ОУН(б) в Дивинском районе Брестской области БССР (тогда был такой, сейчас это, вроде Ивановский или Кобринский район). Этот акт и есмть официальная дата основания УПА (14.10.42)
"У слід за нею твориться в листопаді в сусідній Луччині повстанська сотня ОУН під командою пор. Івана Перегійняка-Довбешки-Коробки. В околицях Колки-Степань формується третя сотня під командою хор. Яреми, а в місяці грудні організуються дальші сотні - командира Дороша в Пустомитських лісах і командира Крука на Крем'янеччині38. Всі п'ять сотень і безліч СКВ підлягають Крайовому Військовому Референтові ОУН ПЗУЗ - пор. Василеві Івахову-Росові, дотеперішньому командантові підстаршинської школи ОУН в Поморянах, який прийшов на місце Качинського. Івахів мав до помочі КВШ ПЗУЗ. На тій підставі Осип Дяків (Горновий, А.Осипенко) називає В.Івахова "першим Шефом Штабу УПА" 39. В грудні 1942р. Провід ОУН доручив КП ПЗУЗ переорганізувати всі сотні ОУН в сотні під назвою "Українська Повстанська Армія"40
Однако, по этой цитатке выходит, Качинский все таки не сидел все время возле своей деревни и не ограничивался своим "Лозовым казачеством". Он еще успел покомандовать подстаршинской школой в Поморянах, которую передал, уйдя партизанить пор. Ивахову-Росову, к-го в свою очередь некоторые исследователи считают первым главою штаба УПА. А где были эти Поморяны? И вообще, кто такой этот Ивахов?
Какая-то странная информация. Немного ломает старую схему. Получается Качинский и некий Ивахов очень активно действовали в районе Бреста-Ковеля. Даже первый партизаснкий очаг они организовали именно в этой части Полесья. Клячкивский (Савур) действовал, вроде, в это время в основном в районе Столина и южнее. Там возник второй очаг. Но позднее Савур почему-то тянул с переходом к активной партизанской войне аж до февраля 42г. Судя воспоминаниям Лебедя и еще некоторых, Шухевич был ближе Качинскому, а Савур и Лебедь - очагу в районе Столина. Лебедь даже действия Качинского осенью 42г. не считает основанием УПА. Должна быть какая-то причина связки Шухевич-Качинский.
Качинский вообще напоминает околобрестского Бульбу, который почему-то рано вошел в контакт с ОУН(б). На чем он сошлись и когда? Во время поездок Сидора в апреле-мае 42г.? Или, может, во время Второй конференции ОУН(б)?
Забавно: УПА в нынешней официальной версии, в версии Шухевича то есть, была основана на территории Беларуси (Качинский, район д.Дивин). По версии Лебедя - район Столина и южнее - тоже часть ее ареала основания придется на территорию Беларуси.
В этом смысле бывший Дивинский район Беларуси - это как бы "Коссово" современной Украины! "Куликово поле"! Сакральное место рождения "интегральной нации"! :)
Как раз неподалеку от этого Дивина в сентябре 42г. немцы сожгли большую д.Костомлоты и соседние деревеньки с хуторами - ок. 3000 убитых за одну карательную акцию. Интересно... Сентябрь. Костомлоты. Основание еще и отряда Качинского. Хм.
У вересні 1941р. відбулася підпільна Перша Конференція ОУН, на якій, між іншим, визначено, що гітлерівська Німеччина є таким самим ворогом України, як сталінська Росія. Видано доручення приготовлятися до збройної боротьби проти німецьких окупантів31. Всією воєнною підготовкою далі керував КВШ ОУН, очолений сотником Дмитром Грицаєм, військовим референтом в Проводі ОУН. Незабаром відновлено або зорганізовано сітку військових референтів при краєвих, окружних, районових і повітових проводах ОУН. Ця сітка охоплювала більшу частину українських етнографічних земель на захід від Дніпра та окремі частини східньої і південно-східньої України. Всі члени ОУН були зобов'язані перейти військові вишколи. Найбільшою вишкільною базою для членів ОУН була Школа ОУН Військових Кадрів "Тигри", що діяла в Долинському повіті Станіславівсь-кої області, що її перейшли тисячі членів і симпатиків ОУН.
Під кінець 1941р. Провід ОУН призначив провідником ОУН на ПЗУЗ енергійного Дмитра Клячківського (відомого під псевдами Охрим і Клим Савур). Він взявся за формування збройного підпілля. Військовим референтом в Краєвім Проводі ПЗУЗ став Сергій Качинський.
Весною 1942р. німецькі окупанти призналися, що їм не вдалося знищити українського націоналістичного руху, а навпаки - цей рух постійно зростав у силі. Гітлерівський міністер пропаганди Ґеббельс записав у своїм щоденнику під датою 6 березня 1942р. наступне: "Повстанська загроза збільшується з дня на день. Повстанці опановують цілі області, вживаючи терор. Національні рухи сильніші, ніж ми передбачали. Це відноситься до балтійських країн і України"33.
У квітні 1942р. відбулася Друга Конференція ОУН, на якій виразно визначено необхідність основувати всю дальшу діяльність ОУН "на творенні і розбудові власних революційно-політичних і військових сил".
Конференція прийняла концепцію двофронтової війни: "Московсько-большевицькій міжнародній концепції - Інтернаціоналу й німецькій концепції т.зв. "Нової Европи" ми протиставляємо міжнародню концепцію справедливої національно-політично-господарської перебудови Европи на засаді вільних національних держав під гаслом - "Свобода народам і людині"33. Вищевказана концепція ОУН стала політичною основою, на якій згодом постала УПА. Вона була притаманною політичною ідеєю УПА, що категорично відкинула будь-яку коляборацію з німецькими і московськими імперіялістами. Ця концепція перешкодила ширенню коляборації з т.зв. меншим злом, тобто з гітлерівськими расистами на базі т.зв. антикомунізму.
Ярослав Стецько скоментував концепцію ОУН такими словами: "УПА заперечувала тотально обі ворожі сили в Україні і не пристосувала себе за ніяких умов до жодної з них, її "співіснування" з Німеччиною і Росією було на полі бою, де грали скоростріли і падали наші і окупантські вояки" 34. Завдяки концепції двофронтової війни народні маси пішли за ОУН, що стала справжнім авангардом народнього руху, а всі інші групи зникли.
У наслідок її Конференції ОУН відбулись дві події: весною 1942р. сот. Р.Шухевич вислав двох старшин - пор. Василя Сидора і пор. Юліяна Ковальського в розвідку по північних областях України з наміром піднайдення найкращих місць для встановлення військових баз ОУН. Ці старшини ствердили, що Чернігівщину, як також східні райони Житомирщини уже опанували чекістські банди. Найкращі можливості були на Берестейщині, Рівенщині й Ковельщині. Другим кроком було рішення Проводу ОУН творити на ПЗУЗ густу сітку Самооборонних Кущових Відділів (СКВ) в силі від роя до чоти на село для охорони населення від нападів німецьких, російських і польських грабунково-терористичних банд15. Треба припускати, що весною 1942р. зроблено в Проводі ОУН теж рішення, щоб Військову Референтуру в Краєвім Проводі ПЗУЗ поширити в КВШ при КП ОУН,
Такий висновок можна зробити на тій підставі, що вже влітку 1942р. була перенесена із ЗУЗ на ПЗУЗ група старшин ОУН, між якими були пор. Івахів-Рос і пор. Василь Сидор.
Від літа 1942р. Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери перейшла на ПЗУЗ від пасивного спротиву до збройної оборони. З рук українських революціонерів почали гинути окупанти 36. Від місяця серпня не минало вже й тижня, щоб Самооборонні Кущові Відділи не ліквідували жандармів, ляндвіртів, німецьких поліцаїв.
ІV
У місяці вересні 1942р. Провід ОУН розглянув повідомлення Крайового Проводу ПЗУЗ, на основі якого ствердив, що там, крім СК.В, потрібно встановити постійні мобільні збройні відділи, розмірами сотень, для негайної допомоги місцевим сільським самооборонним відділам та для переходу від дефензивної тактики до дефензивно-офензивної. І саме в цьому рішенні є, як стверджує Степан Бандера, "зародження УПА з ініціятиви ОУН, як загально-національної революційної армії..." 37.
На підставі повищого рішення Проводу ОУН військовий референт КП ПЗУЗ, Сергій Качинський-Остап (син православного священика), зорганізував у жовтні 1942р. із поліських революціонерів першу військову сотню ОУН, що діяла в Дивинському повіті на Берестейщині. У слід за нею твориться в листопаді в сусідній Луччині повстанська сотня ОУН під командою пор. Івана Перегійняка-Довбешки-Коробки. В околицях Колки-Степань формується третя сотня під командою хор. Яреми, а в місяці грудні організуються дальші сотні - командира Дороша в Пустомитських лісах і командира Крука на Крем'янеччині38. Всі п'ять сотень і безліч СКВ підлягають Крайовому Військовому Референтові ОУН ПЗУЗ - пор. Василеві Івахову-Росові, дотеперішньому командантові підстаршинської школи ОУН в Поморянах, який прийшов на місце Качинського. Івахів мав до помочі КВШ ПЗУЗ. На тій підставі Осип Дяків (Горновий, А.Осипенко) називає В.Івахова "першим Шефом Штабу УПА" 39. В грудні 1942р. Провід ОУН доручив КП ПЗУЗ переорганізувати всі сотні ОУН в сотні під назвою "Українська Повстанська Армія"40 .