Репортерка з посвідкою антифашистки
Оригинал взят у falangeoriental в Репортерка з посвідкою антифашистки
http://falangeoriental.blogspot.com/2013/06/blog-post_1997.html
Дивує, що висвітлювати ДругуВсеукраїнську монархічну конференцію, яка відбулась 1 червня 2013 року в Києві, Український традиціоналістичний клуб погукав... Білозерську. Оленка Білозерська добре відома українським блогерам. Ніхто, крім неї та її опасистого подільника, здається, антифашистської національности, не робить стільки для пропаганди газпромівської опозиції під личиною правиці. З подвигів Білозерської варто хоча б згадати нещодавню зраду правоконсервативного Президента України Віктора Ющенка, котрому вона публічно поклялася бути вірною до кінця, ніжну дружбу з україножером Вахтангом Кіпіані, захист педофіла Ігоря Завадського з чуйним роз'ясненням про те, що творчим людям можна бути педерастами, виправдовування гвалтівників дітей Віктора Уколова, Руслана Богдана та Сєргєя Тєрьохіна, захист звинувачуваного в поширенні порнографії правозахисника Дмітрія Гройсмана, а нещодавно - бігання до того ж Гройсмана за посвідкою, що вона не фашистка...
А чого варта її участь у конкурсі блогів "Deutsche Welle", для якого бралася та посвідка? Там мало не наперед був підстроєний її виграш, бо решта блогів була, м'яко кажучи, ніякими, а один навіть мертвим. І звіт її про конференцію під навмисно буфонадною назвою "Монархія - мати порядку" сповнений глузування з тих, хто мислить альтернативно, ніж газпромівці веліли, він аж піниться від самовпевненого глуму, мовляв, нічого, пограєтеся, та все одно підете голосувати за опозиційних ватажків-неукраїнців...
Всі купуються на підтримку Білозерською ув'язнених, не помічаючи, що вона ведеться в рамках ідеї боротьби всіх разом проти режиму та підтримки усіх підряд, кого пресує цей режим. Варто знову й знову ставити їй питання, чи потрапляють сюди радикально проросійські діячі, русинські сепаратисти, татарські ісламісти та кримінальники, бо їх же теж кривдить нинішня влада. Виникає враження, що й політв'язнями Олена спекулює, щоб зайвий раз показати читачам, яка погана держава Україна й як її треба подолати під проводом незмінних лідерів опозиції.
На жаль, на багато публікацій Олени Білозерської не було ні розгляду, ні адресної реакції з боку націоналістів. "Українські праві" спокійно все "з'їли". Їм, мабуть, подобається, що їх захищають разом із соромітником Гройсманом і Завадським, який гвалтував маленьких дітей. Хоча б дивилися, кого звуть! Дівчини, що начебто щиро вболівала за націоналізм, уже немає. Є цинічна пропагандистка лівої революції, "розгойдування човна" за будь-яку ціну, котра відтепер має посвідку, що вона не права. Офіційну, завірену. Їй громадянин Гройсман видав. І після цього хай вона веде репортажі про специфічні розваги своїх нових покровителів.
Так, Білозерська написала про монархізм м'яко, але це її стиль. Вона не тупає ногами, не чіпляє ярликів, просто старанно показує, що всі традиціоналісти - різновид міських божевільних, маргінали, кумедні дурники, котрі заважають боротися з "чивокунею" або марнують час... До речі, колишня "журналістка правих переконань" озвучила дуже небезпечну думку про те, що варто розслабитися, ніяких таємних змов не існує, ніяких таємних символів немає. Змови є, й кожен традиціоналіст, кожен правий, кожна грамотна мисляча людина має це розуміти. Є змови невеликі, є більші. Колись мав нагоду спостерігати, як у тихому білоруському райцентрі то тут, то там, то на машині, то на сумці - знак рибки. Виявляється, це протестантські секти так дають про себе знати. "Я свій". Як у "Quo vadis". І лише проплачений агент змовників може волати, що змов нема, конспірологія - вигадка. Друга мерзота - її гигикання з тих, хто доводить стародавність українства. Зрозуміло, що її господарів та компаньонів не влаштовують українські інтерпретації історії й культури. Та слід сказати, що об'єктивних доказів давнини багатьох етновизначальних елементів нашої культури - тих самих, що над ними полюбляють глумитися чужинці й перевертні, - предостатньо. Часто, знайомлячись із історичними й етнографічними джерелами, розумієш, що багато в чому мають рацію саме найрадикальніші романтики. І якщо людина з гуманітарною освітою заперечує глибоку стародавність української нації, то вона - або погано вчилася у вузі, не читаючи нічого, крім підручників, або ворожий наймит.
Чи не краще було б позвати молодого журналіста з доброю репутацією, приязного, доброзичливого, ще не купленого й без непевного напарника, блог якого забитий заграваннями з сатанізмом, обміном люб'язностями з кадровими україножерами, Ханукою, "Гава Нагілою", Голокостом і виступами рабинів про антисемітизм (цікаво, ніхто з наших правих журнал "Мессіра" що, не читав?).
Насамкінець слід врахувати наступний нюанс. Від Білозерської пішли всі читачі її блогу, хто через хамство співголови її агентства, котрий дозволяв собі ображати читачів, у тому числі дуже стриманих і порядних, хто через відверту зраду нею тих немейнстрімних поглядів, які приваблювали. Кликати її - це підтримувати її вмерлий імідж. А після довідки від громадянина Гройсмана навряд чи це має сенс...
http://falangeoriental.blogspot.com/2013/06/blog-post_1997.html
Дивує, що висвітлювати ДругуВсеукраїнську монархічну конференцію, яка відбулась 1 червня 2013 року в Києві, Український традиціоналістичний клуб погукав... Білозерську. Оленка Білозерська добре відома українським блогерам. Ніхто, крім неї та її опасистого подільника, здається, антифашистської національности, не робить стільки для пропаганди газпромівської опозиції під личиною правиці. З подвигів Білозерської варто хоча б згадати нещодавню зраду правоконсервативного Президента України Віктора Ющенка, котрому вона публічно поклялася бути вірною до кінця, ніжну дружбу з україножером Вахтангом Кіпіані, захист педофіла Ігоря Завадського з чуйним роз'ясненням про те, що творчим людям можна бути педерастами, виправдовування гвалтівників дітей Віктора Уколова, Руслана Богдана та Сєргєя Тєрьохіна, захист звинувачуваного в поширенні порнографії правозахисника Дмітрія Гройсмана, а нещодавно - бігання до того ж Гройсмана за посвідкою, що вона не фашистка...
А чого варта її участь у конкурсі блогів "Deutsche Welle", для якого бралася та посвідка? Там мало не наперед був підстроєний її виграш, бо решта блогів була, м'яко кажучи, ніякими, а один навіть мертвим. І звіт її про конференцію під навмисно буфонадною назвою "Монархія - мати порядку" сповнений глузування з тих, хто мислить альтернативно, ніж газпромівці веліли, він аж піниться від самовпевненого глуму, мовляв, нічого, пограєтеся, та все одно підете голосувати за опозиційних ватажків-неукраїнців...
Всі купуються на підтримку Білозерською ув'язнених, не помічаючи, що вона ведеться в рамках ідеї боротьби всіх разом проти режиму та підтримки усіх підряд, кого пресує цей режим. Варто знову й знову ставити їй питання, чи потрапляють сюди радикально проросійські діячі, русинські сепаратисти, татарські ісламісти та кримінальники, бо їх же теж кривдить нинішня влада. Виникає враження, що й політв'язнями Олена спекулює, щоб зайвий раз показати читачам, яка погана держава Україна й як її треба подолати під проводом незмінних лідерів опозиції.
На жаль, на багато публікацій Олени Білозерської не було ні розгляду, ні адресної реакції з боку націоналістів. "Українські праві" спокійно все "з'їли". Їм, мабуть, подобається, що їх захищають разом із соромітником Гройсманом і Завадським, який гвалтував маленьких дітей. Хоча б дивилися, кого звуть! Дівчини, що начебто щиро вболівала за націоналізм, уже немає. Є цинічна пропагандистка лівої революції, "розгойдування човна" за будь-яку ціну, котра відтепер має посвідку, що вона не права. Офіційну, завірену. Їй громадянин Гройсман видав. І після цього хай вона веде репортажі про специфічні розваги своїх нових покровителів.
Так, Білозерська написала про монархізм м'яко, але це її стиль. Вона не тупає ногами, не чіпляє ярликів, просто старанно показує, що всі традиціоналісти - різновид міських божевільних, маргінали, кумедні дурники, котрі заважають боротися з "чивокунею" або марнують час... До речі, колишня "журналістка правих переконань" озвучила дуже небезпечну думку про те, що варто розслабитися, ніяких таємних змов не існує, ніяких таємних символів немає. Змови є, й кожен традиціоналіст, кожен правий, кожна грамотна мисляча людина має це розуміти. Є змови невеликі, є більші. Колись мав нагоду спостерігати, як у тихому білоруському райцентрі то тут, то там, то на машині, то на сумці - знак рибки. Виявляється, це протестантські секти так дають про себе знати. "Я свій". Як у "Quo vadis". І лише проплачений агент змовників може волати, що змов нема, конспірологія - вигадка. Друга мерзота - її гигикання з тих, хто доводить стародавність українства. Зрозуміло, що її господарів та компаньонів не влаштовують українські інтерпретації історії й культури. Та слід сказати, що об'єктивних доказів давнини багатьох етновизначальних елементів нашої культури - тих самих, що над ними полюбляють глумитися чужинці й перевертні, - предостатньо. Часто, знайомлячись із історичними й етнографічними джерелами, розумієш, що багато в чому мають рацію саме найрадикальніші романтики. І якщо людина з гуманітарною освітою заперечує глибоку стародавність української нації, то вона - або погано вчилася у вузі, не читаючи нічого, крім підручників, або ворожий наймит.
Чи не краще було б позвати молодого журналіста з доброю репутацією, приязного, доброзичливого, ще не купленого й без непевного напарника, блог якого забитий заграваннями з сатанізмом, обміном люб'язностями з кадровими україножерами, Ханукою, "Гава Нагілою", Голокостом і виступами рабинів про антисемітизм (цікаво, ніхто з наших правих журнал "Мессіра" що, не читав?).
Насамкінець слід врахувати наступний нюанс. Від Білозерської пішли всі читачі її блогу, хто через хамство співголови її агентства, котрий дозволяв собі ображати читачів, у тому числі дуже стриманих і порядних, хто через відверту зраду нею тих немейнстрімних поглядів, які приваблювали. Кликати її - це підтримувати її вмерлий імідж. А після довідки від громадянина Гройсмана навряд чи це має сенс...