Я знаю, періодично у мене з'являються пости на цю тему. Але щоразу, стикнувшись із диким ставленням до дітей у нашому суспільстві, я не можу стриматися. Вчора цілий день сварилася з людьми через малих
( Read more... )
От я в цьому плані буваю з обох боків барикад. Коли я їду вся така з себе і в бєлом, а поруч сіло маленьке диво, якому начхати на чистоту мого одягу і мої зручності, радіти з приводу його наявності поруч зі мною у мене навряд чи вийде. Але як мама навряд чи буду робити зауваження йому/їі або його батькам. Варіанти безконфліктного виходу з ситуації є, але мало хто, на жаль, хоче їх шукати. Своїх дітей вчу вести себе в транспорті якомога спокійніше і якомога тихіше. Мене саму шум і метушня у такий ситуації напрягає. Вчу в плані пояснюю, чому краще поводити себе так, а не інакше. Ну може в мене дівчата, тому простіше. А з малим пару раз у метро їздили, але народу було мало і якось обійшлося.
Ярославу я можу щось пояснити, бо він толковий. Северину фіг що поясниш. Так само, стикаючись із іншими дітьми, я роблю скидку на вік і на розвиток. Згадуючи своє спілкування із іншими дітьми, я згадую свою злість тільки в тих ситуаціях, коли інші діти "розстрілюють" моїх.
От мене якщо чесно інколи можуть дуже дратувати чужі діти, які лазять попід моїми ногами чи бігають навколо столика у ресторані, чи ногами намагаються дістати моїх чистих штанів (був одного разу випадок коли одне мале навмисне намагалось це зробити у метро, видно йому було цікаво). Але у таких ситуаціях я все-таки ніколи не даю батькам чи дитині зауваження, максимум можу люто глипнути і піти чи просто відійти. Свою малу намагатимусь виховувати так, аби вона не надто заважала іншим, коли ми десь у громадських місцях. Тобто рамки все-таки мають бути, я вважаю. Але це не означає "сідєть на мєстє і молчать". Вопшем з тіткою в метро я б теж сварилась, якби була на твоєму місці :)
я щиро вірю, що совок з наших виродиться вже найближчим часом. бо вони залякані, зачмирені і хочуть щоб всі навколо були такими ж. саме теж часто сварюся, і круто затикаю рот всім порадникам. якщо не я, то хто захистить мого сина, доки він сам ще не може цього зробити?
Comments 80
Своїх дітей вчу вести себе в транспорті якомога спокійніше і якомога тихіше. Мене саму шум і метушня у такий ситуації напрягає. Вчу в плані пояснюю, чому краще поводити себе так, а не інакше. Ну може в мене дівчата, тому простіше. А з малим пару раз у метро їздили, але народу було мало і якось обійшлося.
Reply
Згадуючи своє спілкування із іншими дітьми, я згадую свою злість тільки в тих ситуаціях, коли інші діти "розстрілюють" моїх.
Reply
Reply
Свою малу намагатимусь виховувати так, аби вона не надто заважала іншим, коли ми десь у громадських місцях. Тобто рамки все-таки мають бути, я вважаю. Але це не означає "сідєть на мєстє і молчать". Вопшем з тіткою в метро я б теж сварилась, якби була на твоєму місці :)
Reply
Reply
Reply
(The comment has been removed)
(The comment has been removed)
Reply
саме теж часто сварюся, і круто затикаю рот всім порадникам. якщо не я, то хто захистить мого сина, доки він сам ще не може цього зробити?
Reply
Leave a comment