Вирази про сраку! (оновлено 14.08.18)
Оновлення від 10.03.16! Вирази про "серуматирі" всі я не додавала, хоч, я так розумію, вони поширені скрізь.
- Як казав старий Микола: хуй до пола, срака гола.
- Коби пес не срав, то би лопнув;
- До мого берега все щось приб'є: як не гівно, то обісрану тріску;
- Гарний як півсраки з-за корча;
- Срала-мазала, бігала розказувала;
- І з воза впав, і віл усрав, і колесо переїхало.
- Щоб ти всрався і лазні не знайшов.
- Так файно все робив, робив, а на кінець - гімном запечатав. (Тернопільщина)
- Каменю синього, гімна гусиного, кварту води, перднуть туди. (Житомирщина)
- Я таких як ти, десять в сраці намацювала. (кажуть, коли хтось вихвалявся)
- Загадка: Цо то таке коло сраки?. Розгадка -муха.- Як є, то в сраці вісілє, а як нема- то срака німа. Записано у с. Серники Перемишлянського району Львівськ. Обл
- Срав його пес і Мошко.(говорять, коли щось пройшло безрезультатно) - с. Ілів Миколаївський р-н Львів Обл.
- Гойда-гойда, тато батяр, мама- фойда. (Хвойда) - колискова, с. Ілів Миколаївський р-Н Львів Обл.
- "В сраку п'яний, на сраці сидить, в сраку заглядає. Хто?(Відповідь - їздовий чи фірман)" (Львівщина)
- Борщ без м'яса - то є зупа, хлоп буз вусів - то є дупа! (Львівщина)
- До дупи тАка дупа, жи пердзє нє смердзє! (Львівщина)
За татові мозолі, ми купили "Жигулі", трохи їдем, трохи пхаєм, але тата в сраці маєм".
Гудуть гудки, біжать жидки, мабуть, до праці?! - а нам в сраці!
- Срака горіла - маку не їла,а коли наїлася то розсілася
- Срака банька, Гриць Паранька -дупа парасоля
- Пес сере та нерівно кладе,бо в сраці очей не має
Наші бздинки - як малинки (Сумщина)
Сери-перди-здрасті(зустріти неприємну людину) - (Сумщина)
- Не показуй чоловіку усієї сраки, тіки половинку (Мелітополь),тобто будь мудріша
- Я піду гулять, а ти, срако, борщ вари
- Були в матері діти: Уси,Руси,Катя,Хом (Вінничина)
- Загорілись в сраці гімнА - тобто дуже схотілося (Сумщина)
- Як пішла пизда напроїб,то всі старці переїбли". (Сумщина,Кролевецький р-н,с.Зазірки) - про жінку,що вчинила моральний переступ...
- Коханий - сіном напханий, патичком підпертий на сраці роздертий. (Харківщина)
- Допоможе як сухій сраці попіл - це про якісь неефективні ліки (до сухої сраки попіл не пристає) - Вінницька область, Погребищенський район, село Кур'янці.- Під біленьких вікном
пахне свіжим гімном.
То мій милий насрав
І мені не сказав.
Я йому відомщу
Всі плоти підіщу. (тобто "пообсцикаю") - с. Ілів Миколаївський р-Н Львів Обл
- Срака гола, зуби гострі, слава Богу, що в колгоспі. (Буковина)- Без праці нема гімна в сраці (Буковина)
- Беремо укропу, свинячу жопу, стакан води, перднуть туди. Виходить суп рататуй. По краях картошка, а посередині ложка. (Житомирщина)
- Смішно козі, шо срака в грязі! (про сміх без причини - Донеччина)
- добре в краї степовом, пахне сіном та лайном, вийдеш в поле, сядеш срати- далеко тебе відати. (Луганщина)
- Руці в сраці поросли (Донеччина)
- Хочу, хочу - то з'їж сраку сорочу! (тут і нижче Черкащина, Полтавщина)
- А (гімна) мерзлого не хочеш?
- До дитини: чого крутишся, як гімно в ополонці?
- Танцювала-дріботіла, доки срать не захотіла (а халяви новісінькі - наваляла повнісінькі)
- Сцики без пердики - як весілля без музики!
- Срала, мазала, ліпила - не хватило кізяків!
- срав, пердів, з гори летів - і ще хотів.
- Срала баба дьогтоьм, колупала ногтьом.
- Коханйи - сім раз в сраку пропханий!
- Єк була я молода - то була я рєзва: сіла срати серед хати - в письку жаба влєзла.
--- > Хмельниччина:
- Два срало, три топтало (про дуже розумну людину) - с. Явтухи, Дережнянського району, Хмельн. області.
- на діти - пердіти, себе тра глядіти;
- срені варені!
- самотній, як палець в сраці
- загадка: маленьке, руденьке, а кожного пана з воза зсадить (відгадка - гімно)
- срав, пердів і ще хотів
- таке, як з гімна куля
- Теля в сраці, а баба довбнею маха. (коли хтось впевнено говорить про те, чого може і не статися; хвилюватися, розводити паніку наперед)
- Дівка - як з гімна плівка.
- Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав.
- Причесався, прилизався, в нові штані вбрався. як побачив ту дівчину - на порозі всрався.
- Горобець без яєць високо літає, стромив сраку на ломаку, а тепер горлає.
- Срака-кочерга (тут і нижче Київщина, Яготин)
- Палець в сраку та й в рота (про неекономних людей, які спочатку все витратять, а потім не можуть собі ради дати).
- Всереш те, що всциш = нічого в тебе не вийде
- Собачку в срачку, кота в зворота, зайця в яйця.
- Як єсть то й дупі честь, а як скупо терпи дупо.
- "Відгадай загадку вийми з сраки ягідку, оближи, оближи та й назад положи (це про ложку в мисці із варенням).
- Шукати в сраці шкварка (докопуватись до чогось, придиратись - Львівщина)
- Поцілуй собаку в сраку (Луцьк, у відповідь на якийсь нереальний "запрос", у нас кажуть "а гімна на лопаті?")
- А гівна на патичку? (тут і нижче Вінничина)
- Це ти! це ти! (звинувачують когось) - Насрали тобі в рота коти!
- Піду туди-то! - Ага, в сраку-баньку (тобто не дозволяють)
- А насрав твоїй мамі! (здивування або обурення)
- Підкидали як гівно на лопаті (били)
- Всрайся та не дайся - бабця виховувала онучок щодо дівочої честі (тут і нижче - Львівщина)
- Насеру ти маттери - не зроблю по твоїй волі
- Срала баба, срала, трави ся тримала, а трава ся відорвала, баба в гівно впала - коломийка
- Кидай в курву гівно, а їй сніг падає (аналог "як об стіну горохом")
- Пхай свій х.й в свою сраку - не лізь куди не просять
- Всеру ти ся - та ну тебе
- В сраці був, гівно видів - гівно знаєш
- Як за море срати (довго когось не було. у нас на Київщині теж так кажуть)
- До сраки така любов, коли х.й до сраки
- Як гівно на петельні
- Що за срака, як смердить ніяко
- Висрався на маківку (осоромити когось)
- Хлоп без гузиці, що курва без циці -(гузиця = срака)
- Хитра срака пердить тихо, а смердить - то на все село (про бабів-пліткарок)
- Як яйця в сраці, то й сидиш тихо
- Насрав у торбу та й ся гонорує (дешеві понти)
- З сраки виліз, й у сраку заліз! - (шило на мило, бо ж часом так говорили про того, хто подавав великі надії в дитинстві, але не виправдав їх)
- Що не балачка - то срачка (сварка на рівному місці, це про сварливих людей)
- Йди висерися - на голову легше ("не мели дурниць")
- Не плети гівно дівці в коси (не наговорюй на чесну дівчину)
- Ах ти ж москаль в сраку граний! (зрадник)
- Аби тя гівно доганяло! ( = щоб не було тобі спокою)
- Сидить, як срака в гостях (тихо)
- Срала-мазала, та глини не стало. (робити щось неакуратно і не до кінця, Хмельниччина)
- Агов, дівки! Несе пердун сливки! як не продасть, то вам віддасть! (Черкащина)
- Чики-чики на музики, зарізали качку, усім діткам по шматочку, а Іринці срачку (дитячий віршик)
- Рибаки ловили рибу, а впіймали рака. Цілий день вони шукали, де у рака срака.
- Їсти - не срати, можна почекати!
- Мова як срака волова! (якщо хтось матюкається - Житомирщина)
- Гарна як срака навиворіт! (Житомирщ)
- Що в гостей на язиці, то в повара вже в сраці (Чернігівщ)
-З гарбузи немає втрати: ложку з'їсти - дві насрати.
- Прощиталась: хотіла перднути і всралась.
- На батька насрати, на діти напердіти, аби була здорова мати (Київщина)
- Крутитися, як сраний віник.
- Як ти ? як гімно на воді (як себе почуваєш? та ніяк)
- Летіла, перділа і радувалась (Львів. обл, бродівський р-н)
- Срав пес!(ніц не вийде)
- За цариці була широка спідниці. Прийшли совіти видно сраку звідти й звідти.(с. сілець, хутір параньки, сокальський р-н, львів обл)
- Щоб ти косо срав, щоб на ляшки попадав;
- Срака горіла, маку не їла
- Насери собі під голову, щоб м'якше спати було!
- Такого розумного як ти в сраці з залізними граблями не знайдеш! (Івано-Франківськ)
- Насеру твоїй матері у великодній очіпок! ("бабуся моя народилася 1907 року в Узині під Києвом в українсько-польській сім’ї").
- Однією сракою всі базари (Київська обл)
- Як приємно в полі срати - розвиваються думки, Вітер яйцями колише - жопа нюхає квітки.
- З гімна коники ліпити (займатись безсенсовною роботю)
- З'їж Івася, шо на п'єцу всрався! (коли дитина вередує стосовно їжі)
- Пасує, як в сраці фіранки!
- До сраки карі очі, якщо вони голубі!
- Шукати на гімні сметани;
- А гімна через марлю не хочеш?
- Піди прикуси(чи перекуси) собачого мерзлого! ("дружній посил", житомирщина)
- Срака-мотика, гімно-камізелька.
- Сери-мели-їж! (робити купу справ водночас - Кіровоград)
- Сказав, як у воду перднув! (змолов дурницю - Дніпропетровська обл)
- До сраки така срака, що пердить і не смердить! (Надсяння)
- Всралася біда в мак, най буде і так! (Надсяння)
- Тим самим носом в ту саму сраку.
- Шо робить? - Бігать да пердіть!
від моєї бабці (Луганщина):
- Всраться і не жить;
- Воно тобі так треба, як до сраки карі очі;
- Воно тобі так треба, як до сраки дверці;
- От сральня! (лайливе слово)
- Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать;
- Він такий, що я б з ним на одному полі срать не сіла;
- Дай сраці сіна! (типу calm down!);
- Жінка без сраки - як село без церкви;
- Як не срачка, так пердячка;
- Га? - В сраці нога!
- В сраку годне (с. Литвяки)
- Що робити? - Дерти сраку, їсти мед!
- Вмерти й не встати, обісраться і не проснуться;
- Розумний, тільки срать не проситься! (Трипілля)
- Як голодному срать;
- О, згадала, як срать сідала!
- Як у борщ срать (про недоречність);
- Всрись - а покорись!
- Хто всрався? - Невістка. - А де вона? - Корів пасе, так звідтіля і несе.
- Хто всрався? - Невістка. - Так нема ж її! - А он де плаття висить!
- Срака горіва да маку наїва (казати дурне і не в тему);
- Як півсраки з-за куща (щось погано видно, або погано виглядає);
- На сраку легше (щось інше болить);
- Поцівуй мене у кутницю (в середину все тієї ж частини тіла);
- У роті наче сто ворон ночували і насрави;
- Кажу-кажу казку, зв'яжу говна в'язку;
- Без праці в сраці;
- Як не гівно, то засрана тріска;
- Собаку в сраку! (будь здоров!);
- Зарікалася свиня гівно їсти, біжить - аж дві лежить!
- Куди йдеш? - до сраки по раки, до дупи по мед.
- В сраку носом, товкти просо. ("нікуди ти не підеш")
- Срала-мазала (це коли щось каже не в тему або робить недоречно).
- Гівном запечатати (закінчити от так, як сказано);
- Раку по сраку, горобцю по коліно (щось виглядає безглуздо);
- Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться. (коли щось робиться недбало).
- Як єсть - то і дупі честь!
- Не бачила срака віхтя (не була бита);
- Срав,пердів, з гори летів (про якійсь нісенітниці);
- До засраної немочі; (Самбірщина)
- Сраку в жменю і гайда! (Самбірщина)
- Повна пазуха цицьок і оберемок сраки (про дебелу, кров-з-молоком дівчину);
- В сраці був, гівно видів (коли людина говорить аби що, про що немає поняття, або просто бреше);
- Не хочу! - то з'їж сраку сорочу! (відповідь на вередування);
- Срака-мотика (дурниці, нісенітниця);
- Сери-перди-грійся (коли щось не зроблено вчасно, а тепер отямилися і хапаються, шоб швидше)
- І дражнилка: дівки! просив пердун на огірки!
- А там того шумовиння як на сраці ластовиння! (Про інформацію, яку не можна перевірити. Холмщина);
- З гівна юшка (про занадто рідкий суп або борщ, в якому ложка не стоїть).
- Не вмієш срать, не муч сраку (вар. Не хочеш срать - не мучай сраку);
- Дякую аж підскакую догори сракою!
- Голою сракою по рапатій дошці (ніколи, Галичина);
- Всрався-невдався; (Галичина)
-----
- Як казав старий Микола: хуй до пола, срака гола.
- Коби пес не срав, то би лопнув;
- До мого берега все щось приб'є: як не гівно, то обісрану тріску;
- Гарний як півсраки з-за корча;
- Срала-мазала, бігала розказувала;
- І з воза впав, і віл усрав, і колесо переїхало.
- Щоб ти всрався і лазні не знайшов.
- Так файно все робив, робив, а на кінець - гімном запечатав. (Тернопільщина)
- Каменю синього, гімна гусиного, кварту води, перднуть туди. (Житомирщина)
- Я таких як ти, десять в сраці намацювала. (кажуть, коли хтось вихвалявся)
- Загадка: Цо то таке коло сраки?. Розгадка -муха.- Як є, то в сраці вісілє, а як нема- то срака німа. Записано у с. Серники Перемишлянського району Львівськ. Обл
- Срав його пес і Мошко.(говорять, коли щось пройшло безрезультатно) - с. Ілів Миколаївський р-н Львів Обл.
- Гойда-гойда, тато батяр, мама- фойда. (Хвойда) - колискова, с. Ілів Миколаївський р-Н Львів Обл.
- "В сраку п'яний, на сраці сидить, в сраку заглядає. Хто?(Відповідь - їздовий чи фірман)" (Львівщина)
- Борщ без м'яса - то є зупа, хлоп буз вусів - то є дупа! (Львівщина)
- До дупи тАка дупа, жи пердзє нє смердзє! (Львівщина)
За татові мозолі, ми купили "Жигулі", трохи їдем, трохи пхаєм, але тата в сраці маєм".
Гудуть гудки, біжать жидки, мабуть, до праці?! - а нам в сраці!
- Срака горіла - маку не їла,а коли наїлася то розсілася
- Срака банька, Гриць Паранька -дупа парасоля
- Пес сере та нерівно кладе,бо в сраці очей не має
Наші бздинки - як малинки (Сумщина)
Сери-перди-здрасті(зустріти неприємну людину) - (Сумщина)
- Не показуй чоловіку усієї сраки, тіки половинку (Мелітополь),тобто будь мудріша
- Я піду гулять, а ти, срако, борщ вари
- Були в матері діти: Уси,Руси,Катя,Хом (Вінничина)
- Загорілись в сраці гімнА - тобто дуже схотілося (Сумщина)
- Як пішла пизда напроїб,то всі старці переїбли". (Сумщина,Кролевецький р-н,с.Зазірки) - про жінку,що вчинила моральний переступ...
- Коханий - сіном напханий, патичком підпертий на сраці роздертий. (Харківщина)
- Допоможе як сухій сраці попіл - це про якісь неефективні ліки (до сухої сраки попіл не пристає) - Вінницька область, Погребищенський район, село Кур'янці.- Під біленьких вікном
пахне свіжим гімном.
То мій милий насрав
І мені не сказав.
Я йому відомщу
Всі плоти підіщу. (тобто "пообсцикаю") - с. Ілів Миколаївський р-Н Львів Обл
- Срака гола, зуби гострі, слава Богу, що в колгоспі. (Буковина)- Без праці нема гімна в сраці (Буковина)
- Беремо укропу, свинячу жопу, стакан води, перднуть туди. Виходить суп рататуй. По краях картошка, а посередині ложка. (Житомирщина)
- Смішно козі, шо срака в грязі! (про сміх без причини - Донеччина)
- добре в краї степовом, пахне сіном та лайном, вийдеш в поле, сядеш срати- далеко тебе відати. (Луганщина)
- Руці в сраці поросли (Донеччина)
- Хочу, хочу - то з'їж сраку сорочу! (тут і нижче Черкащина, Полтавщина)
- А (гімна) мерзлого не хочеш?
- До дитини: чого крутишся, як гімно в ополонці?
- Танцювала-дріботіла, доки срать не захотіла (а халяви новісінькі - наваляла повнісінькі)
- Сцики без пердики - як весілля без музики!
- Срала, мазала, ліпила - не хватило кізяків!
- срав, пердів, з гори летів - і ще хотів.
- Срала баба дьогтоьм, колупала ногтьом.
- Коханйи - сім раз в сраку пропханий!
- Єк була я молода - то була я рєзва: сіла срати серед хати - в письку жаба влєзла.
--- > Хмельниччина:
- Два срало, три топтало (про дуже розумну людину) - с. Явтухи, Дережнянського району, Хмельн. області.
- на діти - пердіти, себе тра глядіти;
- срені варені!
- самотній, як палець в сраці
- загадка: маленьке, руденьке, а кожного пана з воза зсадить (відгадка - гімно)
- срав, пердів і ще хотів
- таке, як з гімна куля
- Теля в сраці, а баба довбнею маха. (коли хтось впевнено говорить про те, чого може і не статися; хвилюватися, розводити паніку наперед)
- Дівка - як з гімна плівка.
- Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав.
- Причесався, прилизався, в нові штані вбрався. як побачив ту дівчину - на порозі всрався.
- Горобець без яєць високо літає, стромив сраку на ломаку, а тепер горлає.
- Срака-кочерга (тут і нижче Київщина, Яготин)
- Палець в сраку та й в рота (про неекономних людей, які спочатку все витратять, а потім не можуть собі ради дати).
- Всереш те, що всциш = нічого в тебе не вийде
- Собачку в срачку, кота в зворота, зайця в яйця.
- Як єсть то й дупі честь, а як скупо терпи дупо.
- "Відгадай загадку вийми з сраки ягідку, оближи, оближи та й назад положи (це про ложку в мисці із варенням).
- Шукати в сраці шкварка (докопуватись до чогось, придиратись - Львівщина)
- Поцілуй собаку в сраку (Луцьк, у відповідь на якийсь нереальний "запрос", у нас кажуть "а гімна на лопаті?")
- А гівна на патичку? (тут і нижче Вінничина)
- Це ти! це ти! (звинувачують когось) - Насрали тобі в рота коти!
- Піду туди-то! - Ага, в сраку-баньку (тобто не дозволяють)
- А насрав твоїй мамі! (здивування або обурення)
- Підкидали як гівно на лопаті (били)
- Всрайся та не дайся - бабця виховувала онучок щодо дівочої честі (тут і нижче - Львівщина)
- Насеру ти маттери - не зроблю по твоїй волі
- Срала баба, срала, трави ся тримала, а трава ся відорвала, баба в гівно впала - коломийка
- Кидай в курву гівно, а їй сніг падає (аналог "як об стіну горохом")
- Пхай свій х.й в свою сраку - не лізь куди не просять
- Всеру ти ся - та ну тебе
- В сраці був, гівно видів - гівно знаєш
- Як за море срати (довго когось не було. у нас на Київщині теж так кажуть)
- До сраки така любов, коли х.й до сраки
- Як гівно на петельні
- Що за срака, як смердить ніяко
- Висрався на маківку (осоромити когось)
- Хлоп без гузиці, що курва без циці -(гузиця = срака)
- Хитра срака пердить тихо, а смердить - то на все село (про бабів-пліткарок)
- Як яйця в сраці, то й сидиш тихо
- Насрав у торбу та й ся гонорує (дешеві понти)
- З сраки виліз, й у сраку заліз! - (шило на мило, бо ж часом так говорили про того, хто подавав великі надії в дитинстві, але не виправдав їх)
- Що не балачка - то срачка (сварка на рівному місці, це про сварливих людей)
- Йди висерися - на голову легше ("не мели дурниць")
- Не плети гівно дівці в коси (не наговорюй на чесну дівчину)
- Ах ти ж москаль в сраку граний! (зрадник)
- Аби тя гівно доганяло! ( = щоб не було тобі спокою)
- Сидить, як срака в гостях (тихо)
- Срала-мазала, та глини не стало. (робити щось неакуратно і не до кінця, Хмельниччина)
- Агов, дівки! Несе пердун сливки! як не продасть, то вам віддасть! (Черкащина)
- Чики-чики на музики, зарізали качку, усім діткам по шматочку, а Іринці срачку (дитячий віршик)
- Рибаки ловили рибу, а впіймали рака. Цілий день вони шукали, де у рака срака.
- Їсти - не срати, можна почекати!
- Мова як срака волова! (якщо хтось матюкається - Житомирщина)
- Гарна як срака навиворіт! (Житомирщ)
- Що в гостей на язиці, то в повара вже в сраці (Чернігівщ)
-З гарбузи немає втрати: ложку з'їсти - дві насрати.
- Прощиталась: хотіла перднути і всралась.
- На батька насрати, на діти напердіти, аби була здорова мати (Київщина)
- Крутитися, як сраний віник.
- Як ти ? як гімно на воді (як себе почуваєш? та ніяк)
- Летіла, перділа і радувалась (Львів. обл, бродівський р-н)
- Срав пес!(ніц не вийде)
- За цариці була широка спідниці. Прийшли совіти видно сраку звідти й звідти.(с. сілець, хутір параньки, сокальський р-н, львів обл)
- Щоб ти косо срав, щоб на ляшки попадав;
- Срака горіла, маку не їла
- Насери собі під голову, щоб м'якше спати було!
- Такого розумного як ти в сраці з залізними граблями не знайдеш! (Івано-Франківськ)
- Насеру твоїй матері у великодній очіпок! ("бабуся моя народилася 1907 року в Узині під Києвом в українсько-польській сім’ї").
- Однією сракою всі базари (Київська обл)
- Як приємно в полі срати - розвиваються думки, Вітер яйцями колише - жопа нюхає квітки.
- З гімна коники ліпити (займатись безсенсовною роботю)
- З'їж Івася, шо на п'єцу всрався! (коли дитина вередує стосовно їжі)
- Пасує, як в сраці фіранки!
- До сраки карі очі, якщо вони голубі!
- Шукати на гімні сметани;
- А гімна через марлю не хочеш?
- Піди прикуси(чи перекуси) собачого мерзлого! ("дружній посил", житомирщина)
- Срака-мотика, гімно-камізелька.
- Сери-мели-їж! (робити купу справ водночас - Кіровоград)
- Сказав, як у воду перднув! (змолов дурницю - Дніпропетровська обл)
- До сраки така срака, що пердить і не смердить! (Надсяння)
- Всралася біда в мак, най буде і так! (Надсяння)
- Тим самим носом в ту саму сраку.
- Шо робить? - Бігать да пердіть!
від моєї бабці (Луганщина):
- Всраться і не жить;
- Воно тобі так треба, як до сраки карі очі;
- Воно тобі так треба, як до сраки дверці;
- От сральня! (лайливе слово)
- Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать;
- Він такий, що я б з ним на одному полі срать не сіла;
- Дай сраці сіна! (типу calm down!);
- Жінка без сраки - як село без церкви;
- Як не срачка, так пердячка;
- Га? - В сраці нога!
- В сраку годне (с. Литвяки)
- Що робити? - Дерти сраку, їсти мед!
- Вмерти й не встати, обісраться і не проснуться;
- Розумний, тільки срать не проситься! (Трипілля)
- Як голодному срать;
- О, згадала, як срать сідала!
- Як у борщ срать (про недоречність);
- Всрись - а покорись!
- Хто всрався? - Невістка. - А де вона? - Корів пасе, так звідтіля і несе.
- Хто всрався? - Невістка. - Так нема ж її! - А он де плаття висить!
- Срака горіва да маку наїва (казати дурне і не в тему);
- Як півсраки з-за куща (щось погано видно, або погано виглядає);
- На сраку легше (щось інше болить);
- Поцівуй мене у кутницю (в середину все тієї ж частини тіла);
- У роті наче сто ворон ночували і насрави;
- Кажу-кажу казку, зв'яжу говна в'язку;
- Без праці в сраці;
- Як не гівно, то засрана тріска;
- Собаку в сраку! (будь здоров!);
- Зарікалася свиня гівно їсти, біжить - аж дві лежить!
- Куди йдеш? - до сраки по раки, до дупи по мед.
- В сраку носом, товкти просо. ("нікуди ти не підеш")
- Срала-мазала (це коли щось каже не в тему або робить недоречно).
- Гівном запечатати (закінчити от так, як сказано);
- Раку по сраку, горобцю по коліно (щось виглядає безглуздо);
- Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться. (коли щось робиться недбало).
- Як єсть - то і дупі честь!
- Не бачила срака віхтя (не була бита);
- Срав,пердів, з гори летів (про якійсь нісенітниці);
- До засраної немочі; (Самбірщина)
- Сраку в жменю і гайда! (Самбірщина)
- Повна пазуха цицьок і оберемок сраки (про дебелу, кров-з-молоком дівчину);
- В сраці був, гівно видів (коли людина говорить аби що, про що немає поняття, або просто бреше);
- Не хочу! - то з'їж сраку сорочу! (відповідь на вередування);
- Срака-мотика (дурниці, нісенітниця);
- Сери-перди-грійся (коли щось не зроблено вчасно, а тепер отямилися і хапаються, шоб швидше)
- І дражнилка: дівки! просив пердун на огірки!
- А там того шумовиння як на сраці ластовиння! (Про інформацію, яку не можна перевірити. Холмщина);
- З гівна юшка (про занадто рідкий суп або борщ, в якому ложка не стоїть).
- Не вмієш срать, не муч сраку (вар. Не хочеш срать - не мучай сраку);
- Дякую аж підскакую догори сракою!
- Голою сракою по рапатій дошці (ніколи, Галичина);
- Всрався-невдався; (Галичина)
-----