Українська гравюра. частина 1. Брати Тарасевичі

[gloria_ma]

Олександр Тарасевич. Поклоніння волхвів. із книги Rosarium

Олександр Тарасевич - (близько 1640-1727). Чернече ім'я Антоній.
Народився ймовірно на Закарпатті, помер у Києві. Гравер і церковний діяч, засновник української школи гравюри по металу. Ігумен Києво-Печерського монастиря.
Він і його брат, Леонтій Тарасевич, вчилися гравюрі в Аусбургу (Німеччина) в майстерні братів Кіліанів до 1672 р.
(стримано-пристрастний і вишуканий німецький стиль дуже відчувається в роботах О.Т.).
Працював у Глузьку (Білорусь) і Вільно. Тому ми Тарасевича ділимо з братами-білорусами. Добре, хоч литовці мовчать:). В 1688 році повернувся в Україну, прийняв постриг у Києво-Печерській Лаврі. Під його керівництвом розцтвітає граверна майстерня друкарні Лаври. Пізніше був відкомандирований у Свенськ під Брянськом виконувати обов"язки архімандрита (1705-1710). Потім став ігуменом нашої Лаври (1718-27).

Вивчив цілу плеяду прекрасних українських майстрів гравюри: Л.Тарасевича, І.Щирського, Д.Галяховського, І.Реклинського, І.Стрельбицького, Г.Тепчегорського, М.Карнавського і ін.
Треба сказати, що до 20 ст. про Олександра Тарасевича було відомо мало (доля інколи змилостивлюється над геніями спізнілою посмертною славою. А інколи і того не дає). Після Другої світової війни познаходили його гравюри і почали вивчати і захоплюватись.

До того, як в руки дослідників потрапили роботи Олександра, найкращим серед українських граверів доби бароко вважався Леонтій Тарасевич. Рік народження невідомий, рік смерті визначений: "після 1703 р".
Працював в, основному, Чернігові де за Лазаря Барановича покровительствували мистецтву. Один час працював у Москві, за часів царівни Соф'ї, але по зміщенні її з престолу, ледве встиг втікти (Петро 1 був мстивий) і повернувся в Україну.

Хочеться зацитувати слова Д.Антоновича: "У своїх композиціях Л. Тарасевич по-барокковому пишний, але не через край, по-барокковому солідний, але не важкий. Оздоби портретів у Л. Тарасевича повні смаку й винахідливості, дуже ошатні, але ніколи не притлумлюють самого портрета та не перестають виконувати своє призначення бути тільки декорацією. Коли порівняти портрети Ю. Землі роботи Л. Тарасевича і К. Клокоцького роботи О. Тарасевича, то ми побачимо, що праця Л. Тарасевича в композиції солідніша, в характеристиці - енергійніша, у виконанні - рельєфніша, але праця О. Тарасевича - чарівніша".


(календарний цикл)
Березень. із книги "Rosarium" роботи Олександра Тарасевича. 1672-1677 рр.
Книга Rosarium взагалі ділиться на дві частини - календарний цикл і цикл євангельських сюжетів



теж Rosarium


О.Тарасевич. Грудень. теж Rosarium



О.Тарасевич. Травень. Rosarium



О.Тарасевич. Липень. Rosarium



О.Тарасевич. Добра звістка. теж Rosarium



О.Тарасевич. Зустріч Марії і Єлизавети. Rosarium



О. Тарасевич. Ангел-охоронець. 1693 р. офорт. папір



О.Тарасевич. Портрет короля Яна III Собеського



О.Тарасевич.Портрет Клокоцького. 1685 р. Зроблений, очевидно, на смерть.

----------------------


Леонтій Тарасевич. Портрет Юрія Землі. 1702 р. мідьорит.



Леонтій Тарасевич. Прибуття іконописців з Царгорода в Печерський монастир. 1702 р.



Леонтій (?)Тарасевич Облога Кизикермену за участі І.Мазепи. 1695 р.



Леонтій Тарасевич. Портрет кн.Голіцина. Друкарня Києво-Печерського монастиря, 1680-ті



Успенський Собор Києво-Печерської Лаври



Повернення Єфрема у Київ.1702



Л.Тарасевич. Нестор-літописець. Києво-Печерський Патерик.

Само собою, у пошуках картинок раз у раз наштовхуєшся на фрази "русское искусство конца 17-18 ст." - і далі про Україну і українців.
Цікаво, в Туреччині теж Фідія вважають геніальним турецьким зодчим, Партенон - визначною пам'яткою турецького мистецтва, а Піфагора з Праксителем - турками?