Орнамент подільського рушника, ч.2
Уривки з книги-альбому "Вишивка Східного Поділля".
4.3. Символ хреста.
Цей символ посідає одне з домінуючих місць в орнаментах подільського рушника, поширений по всьому ареалу. Дуже часто вишивався на нафрамицях [93]. На рушниках трапляється в кількох варіантах: 1) великий хрест з малими хрестами на всіх чотирьох променях, поєднаний з косим хрестом [94]; 2) менші хрести по 3-5 фігур у ряд, розташовані ярусно і також поєднані з косими хрестами [95]; 3) ряди маленьких хрестиків в орнаментах розмежувальних і базових стрічок [98]; 4) хрести як знак поділу світу на чотири сторони [96]; 5) хрестики на верхівках дерев [97]; 6) хрестики як позначки голівок схематичних антропоморфних істот [99]. Символ хреста є багатозначним. Одним із його значень міг бути поділ землі на чотири сторони. У символіці подільського рушника про таке значення свідчить насамперед широке застосування хрестиків у базовій і розмежувальній орнаментальних стрічках. Це застосування ще раз підтверджує давність цього символу, його перетворення на «орнамент в орнаменті». Але суть не лише в цьому. Аналізуючи структуру подільського рушника, ми помітили, що базова і розмежувальна стрічки є досить умовним і схематичним зображенням «низу», «землі», на якій ростуть дерева, розміщені інші фігури. Про це свідчить не тільки місце цього орнаменту, а й його символіка. Справді, орнаментальну стрічку часто утворює хвилеподібна «кривулька» (вода), ряди утворені з S (змій, земний знак), ряди хрестиків. На цій підставі можна зробити висновок, що орнаментальні стрічки не лише розташуванням, а й символікою позначають «низ» і, отже, хрестик, який при цьому досить часто використовується (особливо в музейних зразках, селах Клембівка і Стіна), вживається як символ «низу», чотирьох сторін землі.
Прямий хрест в орнаментах, як правило, поєднаний з косим хрестом. У цьому, на думку деяких дослідників, виражена єдність чоловічого та жіночого первнів.
93.
94.
95.
98.
96.
97.
99.
4.4. Сюжет «ромб плодючості».
Ромб - одна з найдавніших фігур у народній вишивці. Він є на поликах сорочок, часто трапляється в орнаменті подільського рушника. Цей орнамент з'явився ще в період палеоліту. У давній літературі немає єдиного погляду на його первісне значення. Щодо пізнішого часу, то тут дослідники (А. Амброз, Б. Рибаков, А. Голан, Б. Фролов) погоджуються: ромбом (часто з крапками в ньому) землероби позначали землю, засіяне поле. Він, отже, виступав символом плодючості, добробуту.
У подільській вишивці на рушниках [100] і на сорочках трапляються фігури ромба, поділені на чотири менші ромби, в які вписані рослини або крапки [107]. На нашу думку, ця фігура аналогічна візерунку (ромбу, поділеному на чотири ромбики зі втиснутими в них чотирма злаковими зернами), які знаходять на лоні трипільських жіночих статуеток. Вважається, що це символ, в якому синкретично виражено плодючість ниви (лану) і жінки (лона). Оскільки вся обрядовість весілля зводилася до побажання продовження роду, яке у землероба органічно було пов'язане з плодючістю землі, то наявність цієї символіки на подільському рушнику цілком закономірна. Вражає те, що цей символ зберігся в такому первісному вигляді та значенні.
100.
101.
102.
107.
трипільські статуетки:
Джерела:
Вишивка Східного Поділля. Є.Причепій, Т.Причепій. К., Родовід, 2007.
Язычество древних славян. Б.А. Рыбаков. М.: София, Гелиос, 2002. Изд.2. с.173.
Далі буде: антропоморфні, зооморфні образи.
4.3. Символ хреста.
Цей символ посідає одне з домінуючих місць в орнаментах подільського рушника, поширений по всьому ареалу. Дуже часто вишивався на нафрамицях [93]. На рушниках трапляється в кількох варіантах: 1) великий хрест з малими хрестами на всіх чотирьох променях, поєднаний з косим хрестом [94]; 2) менші хрести по 3-5 фігур у ряд, розташовані ярусно і також поєднані з косими хрестами [95]; 3) ряди маленьких хрестиків в орнаментах розмежувальних і базових стрічок [98]; 4) хрести як знак поділу світу на чотири сторони [96]; 5) хрестики на верхівках дерев [97]; 6) хрестики як позначки голівок схематичних антропоморфних істот [99]. Символ хреста є багатозначним. Одним із його значень міг бути поділ землі на чотири сторони. У символіці подільського рушника про таке значення свідчить насамперед широке застосування хрестиків у базовій і розмежувальній орнаментальних стрічках. Це застосування ще раз підтверджує давність цього символу, його перетворення на «орнамент в орнаменті». Але суть не лише в цьому. Аналізуючи структуру подільського рушника, ми помітили, що базова і розмежувальна стрічки є досить умовним і схематичним зображенням «низу», «землі», на якій ростуть дерева, розміщені інші фігури. Про це свідчить не тільки місце цього орнаменту, а й його символіка. Справді, орнаментальну стрічку часто утворює хвилеподібна «кривулька» (вода), ряди утворені з S (змій, земний знак), ряди хрестиків. На цій підставі можна зробити висновок, що орнаментальні стрічки не лише розташуванням, а й символікою позначають «низ» і, отже, хрестик, який при цьому досить часто використовується (особливо в музейних зразках, селах Клембівка і Стіна), вживається як символ «низу», чотирьох сторін землі.
Прямий хрест в орнаментах, як правило, поєднаний з косим хрестом. У цьому, на думку деяких дослідників, виражена єдність чоловічого та жіночого первнів.
93.
94.
95.
98.
96.
97.
99.
4.4. Сюжет «ромб плодючості».
Ромб - одна з найдавніших фігур у народній вишивці. Він є на поликах сорочок, часто трапляється в орнаменті подільського рушника. Цей орнамент з'явився ще в період палеоліту. У давній літературі немає єдиного погляду на його первісне значення. Щодо пізнішого часу, то тут дослідники (А. Амброз, Б. Рибаков, А. Голан, Б. Фролов) погоджуються: ромбом (часто з крапками в ньому) землероби позначали землю, засіяне поле. Він, отже, виступав символом плодючості, добробуту.
У подільській вишивці на рушниках [100] і на сорочках трапляються фігури ромба, поділені на чотири менші ромби, в які вписані рослини або крапки [107]. На нашу думку, ця фігура аналогічна візерунку (ромбу, поділеному на чотири ромбики зі втиснутими в них чотирма злаковими зернами), які знаходять на лоні трипільських жіночих статуеток. Вважається, що це символ, в якому синкретично виражено плодючість ниви (лану) і жінки (лона). Оскільки вся обрядовість весілля зводилася до побажання продовження роду, яке у землероба органічно було пов'язане з плодючістю землі, то наявність цієї символіки на подільському рушнику цілком закономірна. Вражає те, що цей символ зберігся в такому первісному вигляді та значенні.
100.
101.
102.
107.
трипільські статуетки:
Джерела:
Вишивка Східного Поділля. Є.Причепій, Т.Причепій. К., Родовід, 2007.
Язычество древних славян. Б.А. Рыбаков. М.: София, Гелиос, 2002. Изд.2. с.173.
Далі буде: антропоморфні, зооморфні образи.