З колегою сталася неприємна ситуація. Починалося все стандартно: термінове отримання віз для відрядження до Фортеці Європи. Після
Угоди між Україною та ЄС про спрощене оформлення віз в неї виникли сподівання, що візи таки дадуть довготермінові (аби зачасто не бігати) і на шару. Ан нєт.
По-перше, треба було заплатити збір у Візовому центрі. По-друге, віза теж не була безкоштовною: виявляється, західні посольства вважають журналістами лише тих, хто є членами (і має рекомендації від)...
НСЖУ. Інші об'єднання, - такі, як
НМПУ - за професійні організації не вважаються, і разом з тими, хто не є членами спілок, можуть іти лісом.
Детальніше - у
статті Ольги Рось на proUA з цього приводу,
передрукованій сайтом НМПУ.
А тим часом наприкінці січня на УкрПравді з'явився чудовий (НМСД) текст, який чіткіше роз'яснює, чому все "спрощення візового режиму між Україною та ЄС" - просте кидалово окозамилювання, з усіма наслідками:
Андрій Сапунов. 10 міфів про Шенгенську зону і перспективу безвізового режиму між Україною і ЄС.
Enjoy.