Чи доводилось вам бувати в лісі під час цвітіння пролісків? Мені - ніколи(
І тільки цієї суботи я змогла побачити цю красу на власні очі в Ічнянському національному природному парку, що знаходиться в Чернігівській області.
По обидві сторони дороги по торішньому листю неначе хто розкидав зелено - біле мереживо з синіми вкрапленнями.
Біле - то підсніжник білосніжний або «молочна квітка», провісник тепла і символ надії.
Існує легенда, що це сльози Єви, вигнаної з Раю. А ще кажуть, що не можна рвати, продавати, дарувати підсніжники, бо не буде щастя в коханні.
Синє - проліска дволиста, квіти якої тягнуться вверх до сонця
Зустрічається в парку також і проліска сибірська з пониклими квіточками, але її я не бачила(
Тепер трішки про парк)
Ічнянський природний парк створено порівняно недавно, у 2004 році, але до його складу включено окрасу не тільки Чернігівщини, а і всієї України - дендропарк «Тростянець», засновником якого був нащадок гетьмана Скоропадського.
Створений Ічнянський природний парк був для того, щоб зберегти та відтворити багату унікальну природу регіону та його історико-архітектурні комплекси. На його території можна побачити і змішані ліси, і болота, і луки, і ріки та озера,
а 12 видів рослин, що тут зустрічаються, занесені до Червоної книги України, серед них і підсніжник білосніжний.
Ми святкували тут річницю спільноти, а для декого це була своєрідна розвідка боєм)), і як на мене , то вдала - чудове місце, а розміщення неподалік заповідника «Качанівка» робить його ще більш привабливим)
Одна біда - дороги…., здається останні роки їх взагалі не ремонтували(
Про Качанівку і Тростянець я знала раніше, а от про Ічнянський природний парк почула вперше, і він не розчарував. Тим більше, що тут у спеціально відведених зонах створюються всі умови для відпочинку, екскурсій, пішохідних прогулянок, на березі озера обладнані отакі альтанки,
навіть вогнище можна розвести, але у встановленому місці)
Хочеш - лови рибу, катайся на човні, велосипеді - ціни на прокат спорядження приємно дивують
http://ichn-park.in.ua/Тепер про само святкування))
Спочатку ми прогулялись по туристичному маршруту «Садове»,
незважаючи на 1 квітня зима не збиралася так просто здаватися, тому погода змінювалась кожні півгодини))
Недалеко від озера нас уже чекав фірмовий куліш - лісова каша та чай з липою та бузиною)
які нам любязно приготували працівники парку
Залишалось тільки накрити стіл,
розлити пиво
та отримати порцію каші))
Погода і тут показала свій характер
А це наша стара знайома)), сама наймолодша учасниця поїздки
а ці двоє персонажів тихенько весь час просиділи в машині)))
зате потім привернули до себе увагу)
ну і на завершення декілька фоток на мою улюблену тему- людина з фотоапаратом))