із однієї суперечки
В одній спільноті в ЖЖ я написала такий комент:
Не хочу быть категоричной, поэтому воздержусь от оценочных суждений и скажу просто, что мне эта книжка очень не понравилась. Купила её, прочитав аннотацию, которую Вы тут приводите, потому что именно аннотация понравилась. Была очень разочарована. Не уловила ни гротеска, о котором Вы говорите, ни правдивости взгляда. Скучно, поверхностно. Извините, что пишу негативный отзыв, но ведь мнения могут быть разными.
Маріша прочитала його і зазначила:
читала твой комментарий
хочу отметить некоторую неточность:-)
«не хочу быть категоричной, поэтому воздержусь от оценочных суждений» -
оценочные суждения на то и оценочные, что не содержат категоричности и фактических данных
І: чего это вдруг? по-разному бывает
Я например говорю: "Василий - мразь", это 1. оценочное суждение, 2. очень категоричное, 3. содержит фактические данные (если Василий действительно мразь)
M: если ты говоришь Василий мразь - это не оценочное суждение в понимании закона
І: а при чем тут закон к оценочным суждениям?
М: ну потому что закон дает определение оценочным суждениям
І: я писала о литературе, о себе, при чем тут закон?
М: «Але ж Позивач неодноразово наводив у своїх заперечення позицію щодо того, що інформація, що є предметом судового розгляду є оціночним судженням, а тому, згідно з ч.2 ст. 47-1 З.У. «Про інформацію» не потребує доведенню їх правдивості, суд не застосував норму яку мав застосувати, що призвело до притягнення до відповідальності за висловлення оціночних суджень, що є неприпустимим відповідно до ч.1 ст. 47-1 З.У. «Про інформацію».
«На підтвердження того факту, що висловлення, зміст яких заперечувався Позивачем, є оціночним судження відповідачі неодноразово усно заявляли, окрім іншого про наступне, жодне з висловлювань, що є предметом судового розгляду, не містить фактичних даних»
«Європейський суд з прав людини визнає за журналістами право вдаватись до певної дози перебільшення та виклику, та використовувати вислови, які можуть бути полемічними і навіть заходити надто далеко в особистому плані (справа Лопеш Гомеш да Сілва проти Іспанії, §§34-35). Таким чином, інформація, яку Позивач вважає недостовірною, хоча й не сподобалась Позивачу, однак вона не є ані умисними, ані необережними перекрученнями будь-яких фактів чи подій, так само, як не може вважатися образою. Такі вислови, якщо б факт їх поширення вважався доведеним, могли б вважатися лише власною критичною оцінкою журналістом висвітлюваних у сюжеті подій та фактів, а отже, вони є оціночними судженнями, які не можуть бути спростовані, оскільки це не твердження і не викладення фактичних даних».
І: при чем тут это ко мне? я что журналист, я что в европейском суде?
М: я просто тебе написала, что оценочное суждение это как раз то не может категоричным, потому что любая информация о человеке, в том числе о его деятельности, даже о литературе, распространенная другим человеком, считается недостоверной - это презумпция. Для того, чтобы соблюдать права человека на свободу высказывания и введено понятие оценочного суждения. Вот и все
І: что такое категоричное суждение? что такое категоричность?
М: посмотри в словаре
І: зачем мне смотреть в словаре? когда я написала, что не хочу быть категоричной, то имела ввиду, что не хочу делать категоричных высказываний, т.е. говорить то, что не подразумевает другого толкования...категоричное высказывание - это безапелляционное высказывание. Ты согласна?
М: в праве во всяком случае
М: может быть в философии или в логике не так, но в праве так
І: так что в праве? как формулируется оценочное суждение? Ты же понимаешь, что правовая аксиология базируется на просто аксиологии. И право базируется на логике, а логика - единая для всех наук, так что не может быть в праве так, а в логике - не так.
М: Оціночні судження (за винятком образи чи наклепу) - висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
І: Ну, так правильно! Что в Тебе вызывает протест?
Зрозуміло, що оціночні судження - це судження не про факти, але вони цілком можуть бути або не бути категоричними і я абсолютно не розумію, чому Маріша так сильно проти цього.
Не хочу быть категоричной, поэтому воздержусь от оценочных суждений и скажу просто, что мне эта книжка очень не понравилась. Купила её, прочитав аннотацию, которую Вы тут приводите, потому что именно аннотация понравилась. Была очень разочарована. Не уловила ни гротеска, о котором Вы говорите, ни правдивости взгляда. Скучно, поверхностно. Извините, что пишу негативный отзыв, но ведь мнения могут быть разными.
Маріша прочитала його і зазначила:
читала твой комментарий
хочу отметить некоторую неточность:-)
«не хочу быть категоричной, поэтому воздержусь от оценочных суждений» -
оценочные суждения на то и оценочные, что не содержат категоричности и фактических данных
І: чего это вдруг? по-разному бывает
Я например говорю: "Василий - мразь", это 1. оценочное суждение, 2. очень категоричное, 3. содержит фактические данные (если Василий действительно мразь)
M: если ты говоришь Василий мразь - это не оценочное суждение в понимании закона
І: а при чем тут закон к оценочным суждениям?
М: ну потому что закон дает определение оценочным суждениям
І: я писала о литературе, о себе, при чем тут закон?
М: «Але ж Позивач неодноразово наводив у своїх заперечення позицію щодо того, що інформація, що є предметом судового розгляду є оціночним судженням, а тому, згідно з ч.2 ст. 47-1 З.У. «Про інформацію» не потребує доведенню їх правдивості, суд не застосував норму яку мав застосувати, що призвело до притягнення до відповідальності за висловлення оціночних суджень, що є неприпустимим відповідно до ч.1 ст. 47-1 З.У. «Про інформацію».
«На підтвердження того факту, що висловлення, зміст яких заперечувався Позивачем, є оціночним судження відповідачі неодноразово усно заявляли, окрім іншого про наступне, жодне з висловлювань, що є предметом судового розгляду, не містить фактичних даних»
«Європейський суд з прав людини визнає за журналістами право вдаватись до певної дози перебільшення та виклику, та використовувати вислови, які можуть бути полемічними і навіть заходити надто далеко в особистому плані (справа Лопеш Гомеш да Сілва проти Іспанії, §§34-35). Таким чином, інформація, яку Позивач вважає недостовірною, хоча й не сподобалась Позивачу, однак вона не є ані умисними, ані необережними перекрученнями будь-яких фактів чи подій, так само, як не може вважатися образою. Такі вислови, якщо б факт їх поширення вважався доведеним, могли б вважатися лише власною критичною оцінкою журналістом висвітлюваних у сюжеті подій та фактів, а отже, вони є оціночними судженнями, які не можуть бути спростовані, оскільки це не твердження і не викладення фактичних даних».
І: при чем тут это ко мне? я что журналист, я что в европейском суде?
М: я просто тебе написала, что оценочное суждение это как раз то не может категоричным, потому что любая информация о человеке, в том числе о его деятельности, даже о литературе, распространенная другим человеком, считается недостоверной - это презумпция. Для того, чтобы соблюдать права человека на свободу высказывания и введено понятие оценочного суждения. Вот и все
І: что такое категоричное суждение? что такое категоричность?
М: посмотри в словаре
І: зачем мне смотреть в словаре? когда я написала, что не хочу быть категоричной, то имела ввиду, что не хочу делать категоричных высказываний, т.е. говорить то, что не подразумевает другого толкования...категоричное высказывание - это безапелляционное высказывание. Ты согласна?
М: в праве во всяком случае
М: может быть в философии или в логике не так, но в праве так
І: так что в праве? как формулируется оценочное суждение? Ты же понимаешь, что правовая аксиология базируется на просто аксиологии. И право базируется на логике, а логика - единая для всех наук, так что не может быть в праве так, а в логике - не так.
М: Оціночні судження (за винятком образи чи наклепу) - висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
І: Ну, так правильно! Что в Тебе вызывает протест?
Зрозуміло, що оціночні судження - це судження не про факти, але вони цілком можуть бути або не бути категоричними і я абсолютно не розумію, чому Маріша так сильно проти цього.