(Untitled)

[foodformind]

Вчора до магазина заходив один знайомий персонаж. Цікавий в принципі дядька; як і більшості чоловіків, говорити йому подобається значно більше, ніж слухати. Тож він ораторствує, а я салат наминаю. Каже мені: «От ти мовчиш, а яка глибина в тобі відчувається! Це так само, як стоїш ти на березі океану… ти стояла колись на березі океану? Ні? Ну, я тобі

Comments

[valikowa]

я, на превеликий жаль, не стояв на березі океана... але мені здається, що я розумію того чоловіка. Він має рацію ))) Коли дивишся на океан мимоволі відчуваєш всю його неймовірну потужність, яка може і дрімати, але рано чи пізно повною мірою проявиться під час шторму... Тому твоєму гостеві пощастило, що він застав тебе за поїданням салату...

[foodformind]

застав?! Він не застав, а сам мені той салат купив. Тобто ми пішли в ресторан, йому хотілося поговорити, а мені їсти. Я поїла, він поговорив, і на тому, задовольнивши одне одного ми розійшлися.
Так що він сам потурбувався про те, щоб йому пощастило. Молодчинка. ггг)))