Колись вона почувалася бажаною гостею, без неї не уявляли життя, прокидалися і засинали...Вона жила у теплих слова і довгих листах, у теплих літніх вечорах та м*яких дотиках, у подихах вітру та падаючих пелюстках цвіту вишні, у ранковій росі та відблисках блакитних очей. Вона закрадалася в душі і бентежила уяву, змушувала до спонтанних вчинків та
(
Read more... )
Comments 4
є.
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment